Україна – не Сирія: килимових бомбардувань не буде, бо Росія не має переваги в повітрі – ISW
Сирійський досвід новопризначеного командувача російського угруповання Сєргєя Суровікіна не пояснює масовану хвилю ракетних ударів по Україні за останні кілька днів, а також не свідчить про зміну траєкторії російських можливостей або стратегії в Україні.
Про це у свіжому звіті зазначає Інститут ведення війни (ISW).
Аналітики інституту нагадують, що представник Головного управління розвідки (ГУР) України Андрій Юсов пов'язав нещодавні ракетні удари з призначенням Суровікіна командувачем театру військових дій і заявив, що "обстріли цивільної інфраструктури" відповідають тактиці Суровікіна в Сирії.
Однак, зазначає ISW, усі генерали-командувачі, залучені на різних етапах до війни в Україні, мають сирійський досвід. Російські війська навмисно обстрілювали цивільну інфраструктуру протягом усього періоду активної участі Росії в війні у Сирії. Нехтування міжнародним правом і жорстоке поводження з цивільним населенням були стандартним підходом російських військ у Сирії до, під час і після перебування на цій посаді Суровікіна. Це стало частиною російського способу ведення війни.
Росія активно застосовувала у Сирії килимові бомбардування
Призначення Суровікіна не призведе до подальшої "сиріїзації" російських операцій в Україні, оскільки поле бою в Україні принципово відрізняється від поля бою в Сирії. Росія стикається з зовсім іншими викликами в Україні. Росія не може продовжувати "сиріїзувати" війну через відсутність переваги в повітрі, що не дозволяє їй проводити масовані килимові бомбардування по всій території України, як це було в Сирії.
Тому дуже малоймовірно, що роль Суровікіна як командувача російського угруповання в Україні призведе до фундаментальних змін у російських повітряних і ракетних операціях в Україні, доки західні прихильники України продовжуватимуть постачати Києву засоби протиповітряної оборони.
Хай хто був би призначений командувачем театру воєнних дій, він мав би контролювати удари крилатими ракетами 10 жовтня, які, за даними української розвідки, були заплановані ще 2 жовтня (тоді як Суровікіна призначили 8 жовтня). Очевидно, що міноборони Росії прагне відновити свій імідж, і інформаційні ефекти ракетних ударів 10 жовтня та призначення Суровікіна, героя екстремістського націоналістичного російського інформаційного простору, призначені для задоволення найгучніших голосів у цьому просторі.
