Путін сприймає вибух на Кримському мосту як особисту образу і постає перед складним вибором, – CNN
Вибух, який серйозно пошкодив частини автомобільного і залізничного мосту між анексованим Кримом і материковою частиною Росії рано в суботу, схоже, покликаний зіграти на нинішньому таланті президента РФ Путіна приймати погані рішення. Підрив мосту показує, що ключовий залізничний маршрут до Криму і далі до лінії фронту в Херсоні є дуже вразливим для майбутніх атак.
Про це пише CNN.
Хоча російські чиновники заявили, що до вечора суботи на непошкоджених ділянках автомобільних доріг мосту відновився обмежений рух автомобілів, а на залізничних шляхах мосту відновлюється рух поїздів, але вантажівки мають переправлятися на поромі.
Тож тепер для посилення військових постачань до Криму і до лінії фронту Росії доведеться покладатися на ненадійні у погану погоду поромні переправи або небезпечні вантажні авіарейси, що створить більший тиск на єдину залізничну колію, яка проходить далі на схід через Мелітополь вздовж узбережжя Азовського моря.
Це викриває приголомшливу слабкість російських збройних сил: їм потрібні залізниці, щоб пересуватися.
Україна націлилася на цю систему з повільною, терплячою точністю. Спочатку Ізюм, що призвело до колапсу навколо Харкова. Потім Лиман, що призводить до ерозії російського контролю над Донецьком і Луганськом. А тепер Керченський міст, який став таким життєво важливим для всього, що Росія намагається втримати на півдні.
Проблему для Путіна ускладнює той факт, що в суботу також було завдано удару по російському залізничному вузлу в Іловайську, що, ймовірно, вплине на логістику Росії в окупованих нею частинах Донеччині та Луганщині, на які Україна вже чинить значний тиск.
Путін зараз стоїть перед серією болючих рішень, які треба ухвалити досить швидко. На захід від Дніпра його армія в Херсоні перебуває в облозі. Російська армія вже відступила на 500 квадратних кілометрів під тиском ЗСУ, частково через погане постачання, спричинене підривом чи пошкодженням мостів через Дніпро. Підрив Кримського мосту посилить цю проблему.
Другий пункт рішення стосується Криму. Путін особисто відкрив міст через Керченську протоку. Незаконна анексія української території була джерелом недоречної гордості та імперської пихи для Кремля. Але зараз Путін стоїть перед складним вибором: зміцнювати далі виснажені сили, які стикаються з проблемами постачання, або частково вивести свої війська, щоб гарантувати, що їхні значні ресурси на півострові не будуть відрізані.
Ризик цього існує. Керченський міст може бути знову підірваний. Залізничне сполучення через Мелітополь зараз є ціллю надзвичайної важливості. Президент України Володимир Зеленський заявив минулого тижня, що наступ із Запоріжжя на Мелітополь є можливим. Сама можливість того, що останній недоторканий залізничний шлях Росії на південь може бути порушений, ставить під загрозу усю російську окупацію.
Путіну доведеться обирати між великими амбіціями, шанси на успіх яких дедалі менші, і консолідацією сил навколо цілі, якої у нього більше шансів досягти. Якщо він зробить вибір на користь амбіцій, це може закінчитися катастрофічним провалом війни в Україні та кінцем його правління. Другий варіант — це миттєва втрата обличчя, але кращі шанси зберегти контроль хоча б над частиною захоплених територій.
CNN додає, що Кримський міст був проєктом Путіна, на який будівництво якого Росія витратила майже 4 мільярди доларів. На думку видання, цей міст, який незаконно з'єднав окупований півострів з материковою Росією, за логікою Путіна, є "обручкою" з самою Україною.
"Путін вважає, що повернення України до складу Росії є його історичним призначенням. Зухвалий напад на Кримський міст він, ймовірно, сприймає не тільки як напад на Росію, а і як особисту образу. І, найпевніше, відповість на нього жорстко.
Цієї неділі, на наступний день після вибуху мосту, він назвав його "терористичною атакою", "авторами, виконавцями й натхненниками" якої є спецслужби України ... і "громадяни Росії з інших країн".
Зрозуміло одне: з наближенням бойових дій до Росії Путін бачить свою "історичну місію" під загрозою. А це означає, що емоції можуть переважати над розумом. Для України, для росіян, які виступають проти війни, і для всього світу це небезпечний момент", – констатує видання.
