Нобелівську премію миру здобули правозахисники з України, Білорусі та Росії
Лауреатами Нобелівської премії миру 2022 року стали українська правозахисна організація «Центр громадянських свобод», керівник білоруського правозахисного центру «Вясна» Алесь Бяляцький та російська правозахисна організація «Меморіал».
Про це повідомив Нобелівський комітет.
“Премію миру 2022 року присуджують правозахиснику Алесю Бяляцькому з Білорусі, російській правозахисній організації «Меморіал» та українській правозахисній організації «Центр Громадянських Свобод», – вказано в офіційному повідомленні комітету.
Організатори премії наголошують, що цьогорічні “лауреати премії миру представляють громадянське суспільство своїх країн”.
"Вони протягом багатьох років просувають право на критику влади та захищають фундаментальні права громадян. Вони доклали неабияких зусиль для документування воєнних злочинів, порушень прав людини та зловживань владою. Разом вони демонструють важливість громадянського суспільства для миру та демократії", – зазначається у повідомленні фонду.
Зазначається, що Центр громадянських свобод був заснований у Києві у 2007 році, щоб просувати права людини та демократію в Україні. Центр зайняв позицію зміцнення українського громадянського суспільства та тиску на владу задля перетворення України на повноцінну демократію. З метою перетворення України на правову державу, Центр громадянських свобод активно виступав за приєднання України до Міжнародного кримінального суду.
Після вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року Центр громадянських свобод долучився до зусиль з виявлення та документування російських воєнних злочинів проти українського цивільного населення. У співпраці з міжнародними партнерами Центр відіграє роль першопрохідця задля притягнення винних до відповідальності за скоєні злочини.
У комітеті нагадують, що Алесь Бяляцький був одним з ініціаторів демократичного руху, що зародився в Білорусі в середині 1980-х років. Він присвятив своє життя просуванню демократії та мирного розвитку у своїй країні. Серед іншого, він заснував організацію "Вясна" у 1996 році у відповідь на суперечливі поправки до Конституції, які надали президенту диктаторські повноваження і викликали масові демонстрації. "Вясна" надавала підтримку ув'язненим демонстрантам та їхнім сім'ям. У наступні роки "Вясна" перетворилася на широку правозахисну організацію, яка документувала і протестувала проти застосування владою тортур до політичних в'язнів.
Державні органи неодноразово намагалися змусити Алеся Бяляцького замовкнути. Він перебував в ув'язненні з 2011 по 2014 рік. Після масштабних демонстрацій проти режиму у 2020 році його знову заарештували. Його досі утримують під вартою без суду і слідства. Попри величезні особисті труднощі, Бяляцький не відступив ні на крок у своїй боротьбі за права людини та демократію в Білорусі.
"Правозахисна організація "Меморіал" була заснована у 1987 році правозахисниками колишнього Радянського Союзу, які прагнули, щоб жертви репресій комуністичного режиму ніколи не були забуті. Серед засновників організації були лауреат Нобелівської премії миру Андрєй Сахаров та правозахисниця Свєтлана Ганнушкіна. "Меморіал" ґрунтується на тому, що протистояння минулим злочинам є важливим для запобігання новим.
Після розпаду Радянського Союзу "Меморіал" став найбільшою правозахисною організацією в Росії. На додаток до створення центру документації про жертв сталінської епохи, "Меморіал" зібрав і систематизував інформацію про політичні репресії та порушення прав людини в Росії. "Меморіал" став найавторитетнішим джерелом інформації про політичних в'язнів, які перебувають у російських місцях позбавлення волі. Організація також перебуває в авангарді зусиль, спрямованих на боротьбу з мілітаризмом та просування прав людини та правової держави", – наголошують у комітеті.
Організатори премії нагадали, що під час чеченських воєн "Меморіал" збирав і перевіряв інформацію про зловживання і воєнні злочини, скоєні російськими та проросійськими силами проти цивільного населення. У 2009 році за цю роботу було вбито керівника відділення "Меморіалу" в Чечні Наталію Естемірову.
"Активісти громадянського суспільства в Росії протягом багатьох років піддаються погрозам, ув'язненню, зникненням та вбивствам. У рамках переслідування "Меморіалу" з боку влади на організацію з самого початку було поставлено штамп "іноземного агента". У грудні 2021 року влада прийняла рішення про примусову ліквідацію "Меморіалу" та остаточне закриття центру документації. Закриття набуло чинності в наступні місяці, але люди, які стоять за "Меморіалом", відмовляються від закриття. Коментуючи примусовий розпуск, голова організації Ян Рачинський заявив: "Ніхто не планує здаватися", – йдеться у повідомленні Нобелівського комітету.
"Присуджуючи Нобелівську премію миру за 2022 рік Алесю Бяляцькому, "Меморіалу" та Центру громадянських свобод, Нобелівський комітет хоче вшанувати трьох видатних поборників прав людини, демократії та мирного співіснування в сусідніх країнах – Білорусі, Росії та Україні. Своїми послідовними зусиллями на користь гуманістичних цінностей, антимілітаризму та принципів права цьогорічні лауреати відродили та вшанували бачення Альфреда Нобеля про мир та братерство між народами – бачення, яке є найбільш необхідним у сучасному світі", – резюмували у комітеті.
