Потрібен не лише військовий, а й інформаційний "Рамштайн", – Пітер Померанцев
Британський письменник і журналіст, дослідник технологій інформаційного впливу, який нині збирає свідчення очевидців та жертв російських злочинів в Україні, розповів в інтерв'ю УП про те, чому необхідний не лише військовий, а й інформаційний "Рамштайн". Наводимо ключові тези розмови.
Відповідаючи на запитання, чи є на Заході розуміння, який кінець війни стане поразкою Росії, Пітер Померанцев зауважує, що можуть бути різні конфігурації поразки РФ, але поки що це на Заході навіть не обговорюється серйозно.
"Досі домінує псевдовибір – чи Путін, чи повний розвал країни з непередбачуваними для світу наслідками. Чи сильний центр, чи ядерна зброя розповзається й опиняється в руках ісламістів. Це повний абсурд – між крайнощами є мільйон варіантів. Але у Вашингтоні слова "політичні зміни в Росії" краще не вимовляти. Це всіх лякає.
Росія – країна-загроза, країна-проблема, яка тримає всіх у заручниках. Потрібно спочатку зробити так, щоби мінімізувати ці загрози. А тоді вже думати далі.
Зрозуміло, що в Україні хочуть повного винищення Росії завтра. Але більш реалістичний варіант – довести їх до внутрішньополітичної кризи еліт, і за кілька років, доки вони розбиратимуться із санкціями, з тим, кого видавати Заходу як воєнних злочинців, і які репарації платити Україні, вписати Україну в міжнародну систему безпеки. Зробити те, що раніше зробили Естонія, Польща та інші країни", – каже Померанцев.
Дослідник технологій інформаційного впливу каже, що російська пропаганда сьогодні ефективно працює у країнах, які для них важливі, і за великим рахунком там перемагає – у Латинській Америці, Азії, Африці, на Близькому Сході. Натомість України там взагалі не видно, і жодного розуміння України там також немає.
"Щодо Європи, то наразі Кремль активно просуває там мейнстримні наративи, розраховані на обивателя. Типу, "Навіщо вам далі допомагати Україні, якщо через неї ви маєте високі ціни на газ?", "Ціни впадуть, якщо не буде війни", "Ціни впадуть, якщо не буде санкцій".
Це працює, бо апелює не до абстрактних цінностей, а до шкурних інтересів. Мета всього цього зрозуміла – схилити Україну до миру на невигідних умовах.
Я переконаний, що треба взагалі різко змінювати структуру та рамку комунікації. Говорити про те, що Європа, яка підсіла на російський газ, є жертвою в цих аб'юзивних відносинах із Росією. І вихід один – якнайшвидше закінчити ці відносини. Це буде складно, це буде дорого, але це необхідно зробити", – наголошує Померанцев.
За його словами, ці нові рамки комунікації мають створювати і держави, і громадянське суспільство, і окремі люди.
"Це має бути абсолютно нова форма партнерства. Як Рамштайн, лише не про зброю, а інформаційний. Звісно, українці мають бути в центрі цього. Але треба збирати партнерів, здатних вирішувати конкретні завдання у конкретних країнах.
Україна, звісно, має відігравати позитивну роль. Але в якихось випадках, як із тією ж Угорщиною, хтось має взяти на себе й жорстку роль. Наприклад, якщо Україна вибудовує відносини з Орбаном через, не знаю, допомогу угорській меншості в країні, то Польща, Чехія та Словаччина кажуть йому: "Ти опинишся в ізоляції в ЄС, якщо й надалі допомагатимеш Путіну в цьому конфлікті". А журналісти паралельно роблять сильні розслідування про людей у Центральній Європі, у тій самій Угорщині, які проти санкцій. Кожен вирішує своє завдання, але мета одна – щоб умовна Угорщина змінила свою дуже неприємну позицію у цій війні", – пояснює Померанцев.
