Демографічні ризики. Лише 42 % українців бачить майбутнє своїх дітей в Україні, якщо буде загроза війни
Менше ніж половина українців планують майбутнє своїх дітей і онуків в Україні, якщо війна триватиме невизначений термін.
Про це свідчать результати опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), яке з 3 по 18 травня проводили на замовлення CASE Україна, повідомляє Mind.ua.
Респондентам ставили таке питання: «Чи плануєте ви майбутнє своїх дітей або онуків в Україні за таких умов розвитку подій у війні? Якщо у вас немає дітей та онуків, то уявіть, що вони у вас є».
- 42,9% опитаних відповіли, що планують майбутнє своїх дітей та онуків в Україні, якщо війна продовжуватиметься невизначений термін і зберігатиметься загроза постійних бомбардувань.
- 54,7% відповіли, що планують майбутнє своїх дітей у разі перемир'я та відкладення війни на потім.
- Якщо війна закінчиться через зміну влади в Росії на демократичну, то вже 76,8% громадян бачать майбутнє своїх дітей та онуків в Україні.
- Приблизно однаково впливає на планування майбутнього вступ України до НАТО або отримання більш вагомих гарантій безпеки (85,1%) та капітуляція і роззброєння Росії (84,5%).
- Лише 1,8% респондентів планують, що їхні діти та онуки виїдуть з України за будь-яких умов.
Також жінки висувають більші вимоги до безпеки, ніж чоловіки. Наприклад, у разі встановлення перемир’я 57,1% чоловіків згодні планувати майбутнє дітей чи онуків в Україні, серед жінок на таке згодні 52,7%.
За час війни з України вже виїхали близько чверті усіх дітей – 2 мільйони з 7,5. Припустимо, Росія капітулює завтра, найліпший сценарій. Але вже зараз опитування Gradus research серед біженців молодше 60 років показує, що близько 12% хотіли б залишитися на новому місці проживання, за кордоном тобто. Тому відсотків 10–15 дітей-біженців до України не повернуться за будь-яких обставин. Це десь 200, а то й 300 тисяч дітей. Плюс іще близько 200 тисяч дітей вивезли окупанти, і вони теж навряд чи повернуться.
Якщо ж буде сценарій дуже тривалої війни до повної перемоги, то наш міграційний потенціал – від половини до двох третин усіх людей до 18 років, які мешкали в Україні до 24 лютого.
І навіть варіант закінчення війни за півроку-рік мало що змінює, якщо це буде перемир’я без відчуття безпеки. Від третини до половини дітей зростатимуть тоді не в Україні. Плюс – значна частина молоді репродуктивного віку. Отже, матимемо мінус 3–5 мільйонів за 10 років тільки за рахунок природного скорочення, яке з роками прискорюватиметься. Плюс еміграція – уже до родичів і знайомих, продумана, протореним шляхом. Тобто, якщо зараз в Україні 30–32 мільйонів, які фактично мешкають – за 10 років буде близько 20–25. З яких молодше 18 років – лише 2–3 мільйони.
