Криміналіст Ігор Малиш: "Я працював у слідчих групах по шести маніяках, але нічого схожого на те, що вчиняють росіяни, не бачив"
Начальник відділу криміналістичного забезпечення Головного слідчого управління Національної поліції Ігор Малиш розповів в інтерв'ю Цензор.НЕТ про роботу криміналістичної служби на деокупованих територіях. "Тексти" наводять фрагмент розмови. Далі пряма мова.
Оскільки ми допомагали місцевим жителям на окупованих територіях, то на момент їх звільнення на 80% володіли інформацією про те, що там відбувалося й де яких руйнувань завдано, які катування застосовувалися до людей, знали про розстріли. Потрібно було перевести все це в юридичну площину і правильно зафіксувати. І ми розпочали роботу.
Перше, з чим зіткнулися, це масовість злочинів, і відповідно великий обсяг роботи. Тому було прийнято рішення, і мене підтримали в цьому начальник Головного слідчого управління й голова Національної поліції, щоб понад 50 найкращих криміналістів України з пересувними криміналістичними лабораторіями було спрямовано на деокуповані території Київщини.
Робота була досить кропіткою і для нас де в чому новою. Бо принцип такий самий, як під час проведення звичайних слідчих дій, але такої кількості насилля, вбивств, трупів і такої жорстокості ми за всі роки роботи не бачили. Хоч у мене, наприклад, досвід роботи в правоохоронній системі – понад 20 років. Та і в колег його чимало.
Я працював у слідчих групах по шести маніяках, зокрема по Василькову, коли ловили Елвіса, в якого лише доведених було 28 убивств, але нічого схожого на те, що вчиняють росіяни, не бачив.
Результати нашої роботи вже зараз дають певну позитивну динаміку для слідства. Ми розуміємо, хто вчиняв злочини. Тобто не якась військова частина чи якийсь десантник, а конкретні особи.
Нині вже налагоджено співпрацю з криміналістами європейських країн і Сполучених Штатів Америки, ми проводимо спільні тренінги, підвищуємо свій рівень знань і намагаємося впровадити в практичну діяльність найсучасніші методики криміналістичного пошуку, виявлення і фіксації слідів під час проведення слідчих дій.
Ми намагаємося зробити дуже технологічним і швидким процес збирання й фіксації слідчої інформації.
На те, що відбувається, вплинула багато в чому російська пропаганда, російська армія, громадяни, які її підтримують у цих воєнних злочинах, зазомбовані. Серед чинників – також умови їхнього життя, їхні злидні. Все, що відбувається у їхній країні, накладає відбиток на тих, кого зараз кидають в Україну.
Це варвари, загарбники, нелюди, їх має масово судити Міжнародний трибунал.
В їхній поведінці немає логіки. Ви ж бачите, що там відбувалося, з тих фактів, які стали публічними. От скажіть мені, як може нормальний військовий красти та вивозити собачу будку? Росіяни забирали й вивозили не лише собачі будки, а й собачі миски. Йдеться не про ті, які продаються в зоомагазинах, а старі, металеві.
Словом, орда. Вони навіть писати не вміють. Намагалися дряпати якісь послання для нас на стінах, але в цих фразах загалом немає логіки. Тому ще одним із чинників їхньої жорстокої поведінки, думаю, був рівень досвідченості наших сільських жителів, рівень їхнього життя, який викликав у загарбників заздрість і лють.
