Новий пакет допомоги Україні у війні: аналіз зброї та її можливостей

Минулого тижня США затвердили 40-мільярдний пакет допомоги Україні, частина якого безпосередньо піде на постачання озброєння, а інша – збільшить його обсяг, наприклад, через компенсації тим країнам, які передадуть свою зброю українцям.

Військово-технічна частина пакета містить не лише постачання озброєння, а й підготовку та навчання персоналу, матеріально-технічне обслуговування зброї й військової техніки та багато іншого.

Цей пакет, на відміну від попередніх, розрахований на довгий час. Як написав у доповіді старший науковий співробітник Центру стратегічних міжнародних досліджень (CSIS) у Вашингтоні Марк Канчіан, цю допомогу розрахували в рамках поточного фінансового року.

Однак якщо у перші півтора місяця війни обсяг лише військової допомоги Україні становив приблизно 30 млн доларів на день, то у квітні він збільшився до 100 млн, а нинішній пакет передбачає вже 135 млн доларів на день.

23 травня міністр оборони України Олексій Резніков поспілкувався зі своїм американським колегою Ллойдом Остіном та розповів йому, якого саме озброєння найбільше потребує Київ.

Деякі види зброї, з тих, що хотіли б отримати у Києві, вже починають надходити в Україну.

"Гарпуни" для Одеси

Одна з головних новин щодо постачання озброєння в Україну – намір Данії передати Військово-морським силам України протикорабельні ракети Harpoon американського виробництва. Про це розповів на брифінгу після переговорів з Олексієм Резніковим Ллойд Остін.

Міністр не уточнив, яку саме модифікацію ракет передасть Україні Данія. Harpoon – ціла родина ракет, вони багато разів модернізувалися. Видання Jane's Defense повідомляє, що це, ймовірно, буде RGM 84L Block II.

Harpoon створювався як морський комплекс, але в Україну поставлять наземні мобільні установки. Фото: AFP

Ця модифікація Harpoon може атакувати не лише цілі у відкритому морі, а й кораблі поблизу берега і навіть наземні об'єкти.

Зазвичай протикорабельні ракети, як-от Harpoon або українські "Нептун", що потопили крейсер "Москва", потребують попередніх цілевказівок – у їхній бортовий комп'ютер закладають координати цілі, а підлітаючи до неї ракета наводиться за допомогою свого радара.

Такий радар непогано бачить великий металевий об'єкт у відкритому морі, але на тлі землі виявити його складніше. Вражати невеликі наземні цілі морським ракетам ще важче – їх важко зафіксувати на тлі твердої поверхні. Тому військовий корабель перебуває у більшій безпеці в порту, ніж у морі.

Але Harpoon був модернізований саме для того, щоб вміти відрізняти великі кораблі від фонових портових споруд і берега.

Крім модернізованої голівки наведення, ця модифікація Harpoon використовує не лише інерційну систему навігації (коли ракета летить "по пам'яті", повертаючи у певній точці своєї траєкторії), а й приймач GPS.

Дальність дії Harpoon менша, ніж в українського "Нептуна" – лише 140 кілометрів проти 280. Але бойова частина помітно потужніша – 221 кілограм проти 150 в української ракети.

NavalNews пише, що, за їхніми даними, навчання персоналу для управління цими береговими комплексами триватиме приблизно 14 днів. Цього часу, можливо, вистачить для того, щоб навчитися запускати ракети, вважає видання, але для того, щоб пройти повний курс, включно з технічним обслуговуванням, навчитися виявляти та усувати помилки тощо, потрібне додаткове навчання.

Harpoon планують розгорнути в районі Одеси, щоб зняти російську блокаду українського порту та захистити його від спроб висадки десанту.

Як зазначає NavalNews, після втрати крейсера "Москва", що був своєрідною "парасолькою ППО" для інших кораблів, російські морські сили намагаються триматися ближче до кримського берега.

По-перше, їх там прикривають берегові комплекси ППО, по-друге, захищає від атак протикорабельних крилатих ракет сам берег, "засвічуючи" їхні голівки наведення.

Чеські вертольоти й танки

Серед останніх надходжень – ударні гелікоптери Мі-35, які відправила в Україну Чехія.

Скільки саме вертольотів отримали українські ВПС, не повідомляють, але, як пише видання Military Balance, у 2021 році в Чехії було 17 одиниць Мі-24Д та 10 – Мі-35 (модернізована версія Мі-24).

Мі-24 ВПС Чехії. Фото: Getty Images

Влітку 2019 року Чехія вирішила відмовитися від цих гелікоптерів, як і від військово-транспортних Мі-8МТВ, замінивши їх на американські ударні гелікоптери.

Україна, за даними Military Balance, у 2021 році мала 35 вертольотів Мі-24. Скільки їх залишилося зараз, невідомо. Підрахувати рівень втрат за умов активних бойових дій – складно.

Ударні гелікоптери – один з важливих засобів підтримки сухопутних сил в умовах сучасної війни. Їх складно замінити безпілотниками, оскільки вони несуть більше зброї та мають більше можливостей для вибору цілей. Однак в умовах насиченості військ протиповітряними системами втрати гелікоптерів значно зростають.

Наприклад, коли українські військові отримали іноземні переносні та мобільні зенітно-ракетні комплекси, російські ударні вертольоти зазнали значних втрат й почали діяти обережніше, ніж на початку війни. При тому, що Росія має велику перевагу в таких машинах.

Росіяни також мають чимало зенітних засобів, зокрема, ракетно-артилерійські "Панцир-С" та інші мобільні установки, що дуже ускладнює дії української тактичної авіації.

Згідно з заявою Остіна, Чехія також направила в Україну танки та системи залпового вогню.

Жодних подробиць міністр не навів, проте раніше Чехія надала Україні кілька десятків ракетних установок RM-70 (локалізований варіант радянського БМ-21 "Град") та танки Т-72М1.

M777 – "розумна" чи проста?

Раніше США оголосили про постачання в Україну 90 буксированих гаубиць М777. Ще 10 обіцяли надіслати Австралія та Канада.

Гаубиці М777 перед відправленням в Україну. Фото: Defense gov

Але коли з'явилися фото підготовки гаубиць до відправлення та появи їх в Україні, військові експерти звернули увагу на те, що на їхніх кожухах не було цифрових блоків, які потрібні для застосування високоточних снарядів.

Такі блоки - фактично, бортові комп'ютери - враховують не лише координати гаубиці, а й початкову швидкість польоту снаряда та багато іншого.

Крім того, вони містять блоки обміну інформацією, що прискорюють процес наведення. Виглядають ці блоки як невеликі сталеві коробки, встановлені над кожухом ствола в його середній частині (ще один блок розміщений під стволом і збоку його не видно).

На відео, яке поширило міністерство оборони України, на гаубицях М777 таких блоків немає.

Відсутність таких коробів дала привід багатьом коментаторам заявити, що українські М777 не в змозі використовувати високоточні боєприпаси типу M982 Excalibur.

Тим часом у телеграмі з'явилося відео, зняте, як стверджують, на кордоні Польщі та України. На ньому видно тягачі, що перевозять гаубиці М777 із встановленими на них електронними блоками. Жодних подробиць в описі відео немає.

Високоточні снаряди

До нового пакету допомоги Україні увійдуть 20 тисяч снарядів для гаубиць М777, які передасть Канада. Чи є серед них високоточні боєприпаси, не повідомляють.

Снаряди M982 Excalibur використовують дві дублювальні системи навігації – GPS та інерційну, що розраховує траєкторію польоту від точки пострілу до цілі. Інерційна система залежить від зовнішніх джерел інформації, як-от від сигналів навігаційного супутника – вона враховує лише траєкторію польоту снаряда.

При цьому снаряд використовує складні "крила", які допомагають йому маневрувати та збільшують дальність пострілу до 40 кілометрів. Відхилення від цілі M982 Excalibur не перевищує п'яти метрів.

Російський високоточний снаряд "Краснополь", що використовувався в Україні, потребує зовнішніх цілевказівок – він наводиться на "точку" лазерного променя. Така система, окрім необхідності в додатковому вказівнику, ще й залежить від погодних умов – туману, задимлення тощо.

На одному з фото, що потрапило до соцмережі, як стверджує його автор, видно більш далекобійні й потужні снаряди M795 та M549A1, які привезли в Україну. Це боєприпаси з підвищеною дальністю, а M795 також має покращену точність, але меншу, ніж в Excalibur.

Високоточні снаряди потрібні Україні, оскільки артилерія стала одним з найважливіших засобів ураження на полі бою.

Росія має більше артилерійських систем, самохідних, буксированих, ствольних та реактивних. ЗСУ ж намагаються протиставити кількості якість. Крім того, українці розраховують на високоточні снаряди, щоб підвищити ефективність артилерійського вогню в умовах, коли їм протистоїть численніша російська артилерія.

зсу військова допомога зброя війна