Військовий аналітик Ерік Белоу: напад Росії заглух майже на всіх ділянках фронту
Крім звітів Тома Купера, група волонтерів-перекладачів під проводом Ростислава Семківа перекладає огляди Еріка Белоу. Ерік Белоу – військовий аналітик. Випускник Військової академії США, вивчав оперативний і системний аналіз. Протягом 9 років служив на різних офіцерських посадах у сухопутних військах. Наводимо скорочений переклад його тижневого огляду (2 –9 травня), здійснений Ярославом Кляшторним.
Оцінка російсько-української війни: тиждень від 2.05 до 9.05.
- Я відклав цей допис з двох причин. По-перше, не була достеменно відомою доля фрегату «Адмірал Макаров», попри заяву Міноборони України, що його потопили.
- По-друге, відбувся довгоочікуваний парад пабєди на червоній площі, і весь світ затамував дихання в очікуванні, що ж там у новій заяві путіна (якщо зробить?) щодо «спеціальної військової операції», яка зараз вже більше нагадує гнилу розточену рану на грудях.
- Уже відомо, що «Макаров» насправді пережив український ракетний удар «Нептуном», але весь екіпаж перебрався в коричневі штанці:
- А що ж та промова путіна? Всі її огляди такі ж мляві, як і сам парад із двадцятьох Т14 «Армата» перед оглядовим стендом.
ОГЛЯД
- Пропоную проглянути аналіз Iнституту вивчення війни (ISW) за 9 травня 2022 року. Хоча там і пишуть, що кількість активних БТГр не є об’єктивним показником для оцінки реальної бойової сили росії, цікаво відзначити, що їх теперішня кількість становить близько 94, у порівнянні зі 125 на початку війни.
- І це без врахування неймовірних втрат цих 94 БТГр за останні три місяці, тому ефективна бойова потужність російських сил в Україні, ймовірно, значно нижча.
- Спроби рф атакувати за наявного бойового потенціалу, що не перевищує 2/3 початкових сил призвели до того, що їхній черговий напад заглух майже на всіх ділянках фронту.
- Більш важливо, українські підрозділи під Харковом намагаються відкинути російську артилерію за межі вогневої досяжності до міста. Слід згадати, що по Харкову гатили буквально з першого дня війни. Тому подія дійсно значуща.
РЕШТА З ПОРЯДКУ ДЕННОГО
- Росія нарешті оголосила про свої наміри щодо окупованих територій. Анексія: замість того, щоб відколювати республіки-маріонетки, цар збирається поступово вийти на старі імперські кордони. Сьогодні, поки решта російської армії гуляла червоною площею з моторошними посмішками на обличчях (ну справді… кому, в біса, той парад подобається?), маріонетковий уряд Херсону готував фундамент референдуму щодо приєднання до рф.
- Тут кілька важливих моментів. По-перше, це створює прецедент для подальшої анексії Донецька і Луганська, а по-друге, риторика росії щодо використання ядерної зброї може стати жорсткішою, коли йдеться про захист «своєї» території. По-третє, тут є можливий глухий кут для будь-яких майбутніх мирних переговорів.
ПІДСУМОВУЮЧИ
- На старті війни я говорив, що українці у великій халепі, щиро дивувався їх завзяттю та силі волі. А тепер у біді росіяни, і справді трохи дивує, що в їх військах ще досі не повний хаос.
- рф втратила близько 1/3 загальної наземної бойової потужності, їхні повітряні сили відсутні, а Чорноморський флот, по суті, повністю відступає. Втрачено флагман, великий десантний корабель, кілька менших патрульних кораблів і пошкоджено один з сучасних фрегатів «Макаров».
- У 2014 році ВМС росії захопили більшість надводних кораблів ВМС України, тому українцям довелось шукати альтернативних шляхів захисту, адже відновити власний флот було практично неможливо. От вони й зосередились на створенні бездоганної лінії прибережної та берегової оборони.
- США та НАТО продовжують навчати особовий склад та постачати засоби розвідки для України. Українців вчать воювати зі всього: від безпілотників і гаубиць M777 до винищувачів F16.
- Ще рано говорити, чим це все закінчиться. Війна може тривати ще кілька тижнів, а може навіть й років. Очевидно, що світова військова спільнота спостерігає і робить нотатки. Комусь ці уроки стануть корисними, а комусь не дуже. Сподіваюся, США, НАТО та наші союзники зроблять правильні висновки з цієї жахливої війни.
З оригіналом можна ознайомитись за цим посиланням, а повний переклад розміщено на фейсбук-сторінці Ростислава Семківа.
