Чому калібр артилерії НАТО саме 155 мм
Експерт Національного інституту стратегічних досліджень Максим Паламарчук пояснює історичний контекст того, як калібр 155 мм став стандартом артилерії НАТО
Чому калібр артилерії НАТО саме 155 мм? Тому що цей калібр обрав 16 квітня 1874 року Артилерійський комітет Франції для великокаліберних кріпосних та облогових гармат.
Причинно-наслідковий зв'язок між сучасними реаліями та рішенням французьких експертів породжений "ефектом колії".
Артилерійська система є засобом доставки снарядів у "промислових кількостях" до цілей противника. Тому зміни калібру є рідкісним явищем, адже тоді нова гармата не може використовувати вже вироблені запаси амуніції. Збереження калібру дозволяє також зекономити на обладнанні для виробництва гармат. Крім того, зазвичай простіше конструктивно доопрацювати наявне рішення, ніж створювати систему з нуля.
У сукупності ці чинники призводять до "каліберного консерватизму" артилеристів. Французи, приймаючи рішення про свій калібр, діяли з "чистого аркуша", адже прагнули забезпечити якісну перевагу своїх гармат. На них тисли болісні уроки нещодавно програної війни Прусії, істотним чинником у якій була перевага німецької артилерії.
Французи дискутували про калібри у діапазоні від 140 до 160 мм. Чим більший калібр, тим снаряд потужніший. З іншого боку, вага артилерійської системи зростає, а темп ведення вогню зменшується.
"Сторгувалися" на 155, коли співвідношення згаданих різноспрямованих чинників здалося французам оптимальним. Магія "круглих цифр" безперечно впливала на вибір, але "напівкруглий" калібр свідчить про ретельність оцінок.
Французькі 155 мм гармати, сконструйовані відповідно до рішення від 1874 року, дожили до Першої світової.
Попри моральну застарілість, активно використовувалися. Адже чудових, скорострільних, мобільних, але малопотужних 75 мм польових гармат виявилося недостатньо у позиційній війні.
Під наявний калібр французи зробили нову гармату. Ну, а потім у війну вступили США. Американська армія до того була вкрай нечисленна, мала переважно протиповстанський досвід, їй бракувало спорядження для "артилерійської війни".
Враховуючи ці обставини, а також інтереси логістики, цілком очікувано, що США спочатку придбали нові французькі 155 мм важкі гармати, а потім налагодили їх виробництво за ліцензією. У результаті в армії, але не на флоті США, де ніщо не могло похитнути "дюймову" шкалу, прописався 155 мм калібр.
"Ефект колії" почав діяти вже у новій державі. Ну, а питання, як "зручний" армії США калібр став стандартним для НАТО, є риторичним.
