Не "війна", а "спецоперація", статусний Царьов та корисні антиросійські санкції. За якими "темниками" зараз пишуть росЗМІ
Російська журналістка Маша Борзунова опублікувала зміст методички російського холдингу News Media з описом, як структури холдингу мають висвітлювати війну в Україні та її наслідки. Документ називається «Для ЗМІ та коментаторів (рекомендації до висвітлення подій на 25.02)» та ділиться на чотири розділи: «Про операцію», «Захід та НАТО», «Суспільство» та «Санкції».
Найважливішою тезою методички є невикористання слова «війна». Слід навіть максимально скоротити словосполучення «бойові дії». Натомість треба використовувати в репортажах терміни «спеціальна операція», «визвольна місія» та щось схоже.
Додаткова важливість використання терміна «спецоперація» підкреслюється тим, що на «спецоперацію» не можуть відправити строковиків.
Україну при цьому треба, навпаки, показувати войовничою. У Києві роздають зброю всім охочим, «це прямий шлях до Алеппо, розбоїв, бандитизму», наводиться приклад правильної подачі інформації.
При цьому слід зменшувати емоційне напруження, тому що війна ведеться не проти громадян України, а «з частиною українських еліт», які розв'язали війну на Донбасі і які віддають «злочинні накази» військовим ЗСУ, йдеться у методичці.
Потрібно створити позитивний образ російських військових. Показувати, як українські військові добровільно здаються у полон, наводити приклади гуманного ставлення до них. Ця установка має й інше завдання – давати більше позитивної інформації про успіхи операції. До того ж успіхи потрібно показувати не через взяття міст та знищення противника, а через безкровні символи: симпатію місцевих, добровільну капітуляцію української армії.
Загалом треба показувати більше простих українців, які «втомилися від нинішньої київської влади» та від «бандерівської пропаганди», і протиставляти їхній владній верхівці, з якою воює російська армія. А також цитувати «статусних українців», які підтримували б військову операцію Росії. Як приклад: Олег Царьов, Олексій Журавко, Володимир Олійник, Віктор Медведчук.
Більшість провини за те, що відбувається в Україні, слід покладати на Захід. Спецоперація – акт оборони, необхідний захід, щоб «ми уникли повторення долі Белграда, Багдада, Триполі, Кабула». Для президента це було важким, але необхідним рішенням. Ще треба всіляко наголошувати, що проти Росії ведеться інформаційна війна.
У Росії журналістам слід знаходити ЛОМів (лідерів громадської думки), які б просували тезу, що «не можна плювати в спину власної армії». Потрібно показувати приклади тиску на тих діячів культури, які підтримали дії Росії, «були за свою Батьківщину».
Необхідно висвітлювати патріотичну консолідацію, громадську підтримку воєнної операції. При цьому в методичці є позитивні установки. Наприклад, «не сприяти внутрішньому розколу суспільства» та «мінімізувати пошук внутрішніх ворогів».
Окремі зусилля треба вжити для того, щоб у населення не розпочалася паніка через погіршення економічної ситуації. Для цього треба припинити вказувати на зростання чи падіння курсів валют тощо. Зосередитись на думці, що всі труднощі – короткочасні, гроші на рахунках у безпеці, пенсії продовжать справно платити тощо. Імпортозаміщення давно розвивається та повноцінно працює, дефіциту ні в чому немає.
Загалом санкції треба представляти як щось, що йде на користь Росії. «За всіх часів Росія в ізоляції робила найсерйозніші прориви», – йдеться у методичці. А ці самі «всі часи» – це «досвід розвитку промисловості епохи Олександра III, індустріалізація Сталіна, прорив у технологіях при Брежнєві».
Крім цього, співробітникам холдингу заборонили писати антивоєнні пости в соцмережах. А якщо хтось напише, то обіцяють звільнити й саму людину, і її начальника. У холдингу також заборонили знімати, наприклад, щось про російських націоналістів та футбольних фанатів: «щоб не було паралелей із тими, з ким Росія нібито бореться в Україні».
