Окупант контролює лише дороги. Аналіз поточної ситуації
Про це у себе на фейсбук-сторінці написав експерт Центру оборонних стратегій полковник ЗСУ у запасі Віктор Кевлюк
Воєнними картами я займався майже 35 років. Ми маємо справи із просуванням ворожих колон вглиб нашої території, а не потужним вторгненням. Що це означає? Противник має змогу їхати маршрутом (поки має, але це ненадовго), може щось захопити, але УТРИМАТИ не може. Що робити після захоплення, він не знає. Не варто хвилюватися з приводу "до нас зайшли росіяни, нас захопили!". Ви ставите машину на парковку, але це не означає, що парковка вами захоплена. Тут — аналогічно.
Кияни мають доземно вклонитися захисникам Сум
Другий момент, що я маю зазначити: кияни мають доземно вклонитися захисникам Сум, обов'язково замутити проспект Героїв оборони Сум в столиці. Саме це наше угруповання запобігло атаці столиці зі східного боку. Зараз окупантам в Сумах дуже некомфортно: вони сковані діями оборонців, а з півдня нависла одна з найпотужніших бригад ЗСУ – "Холодний Яр". Ворогу там зараз дуже важко зрозуміти, хто вдарить по ньому першим, де його фланги, а де тил з фронтом. Це результат дуже хорошого оперативного бачення обстановки нашим штабом на східному напрямку.
У Харкові ворог загруз у хаосі, ним самим і створеному: зараз від безсилої люті Москва просто нищить місто, одночасно кидаючи на нього все, що є під руками. Глибока повага стійкості оборонців Харкова: всі резерви, що вони зараз рубають на фарш, могли опинитися на Луганщині та під Маріуполем.
У Харкові ворог загруз у хаосі, ним самим і створеному
Зазначу ще пару моментів, які лишилися поза увагою громади: тактично грамотне маневрування силами генерала Содоля під Волновахою. Місто залишили, але війська відійшли з мінімальними втратами на вигідний рубіж і продовжили спротив.
Під Макаровим командування дочекалося слушного моменту і розрізало угруповання вторгнення навпіл по Житомирській трасі. Тепер пазлик складайте самі: КП (командний пункт) окупантів в Дитинцях розгромлений українськими ССО (силами спеціальних операцій), війська залишені без управління, під Черніговом знищено Байрактаром ешелон з пальним, всі війська північніше Києва залишені без пального.
Тепер ця банда поділена на дві частини – північніше траси Київ-Житомир та південніше. Південні довго не протягнуть суто з логістичних міркувань, північні – суто з того, що українська бригада ім. князя Романа має що нагадати ЗС РФ і розрахуватися по деяких рахуночках з 2014 року. Впевнено скажу, що це – неабиякі вершини оперативного мистецтва.
Без вишеньки – ніяк: гарний приклад тактичної майстерності молодшої ланки військових лідерів – противнику дають переправитися через річку, підривають міст, притискають до річки й нищать всім наявним арсеналом. Бачу цей тактичний прийом неодноразово. Працює.
Прогнозик: противник втратив перевагу раптовості та оперативну ініціативу, зупинений на більшості напрямків, розгублений. Під Києвом найближчими днями буде все тихіше і тихіше, Чернігів і Суми – стоїмо і просто утилізуємо. Харків – буде боляче, але світ бачить та наш Генштаб не покине. Найбільш загрозливими виглядають райони Запоріжжя, Херсона, Бердянська та Маріуполя. Там є все необхідне для боротьби та перемоги.
І так: вчора РФ повідомила МАГАТЕ про взяття під контроль району Запорізької АЕС. Але ми бачили в Енергодарі (де розташована ця АЕС) зовсім іншу картину. Хто кого там контролює – глибоко дискусійне питання.
Карта із публікації Віктора Кевлюка.