Чи зароджується в соцмережах нова "релігія"? Схоже, що так. І вона буде плинна та змінна
Алгоритми дедалі частіше показують у соцмережах вміст, який поєднує християнські релігії з нью-ейджем і східною "духовністю", а заодно й теоріями змови.
Про це йдеться у статті американського Vox.
Евелін Хуарес із Далласа – типова популярна тіктокерка. Багато з її відео показують інтерес до теорій змови – наприклад, що світові уряди приховують "правду" про Антарктиду. Інше її відео натякає, що у Техасі "щось готується, й уряд про це знає".
Багато хто в соцмережах говорить про "погані енергії", демонів чи космічну катастрофу на обрії – катастрофу, яку уряд намагається тримати в таємниці. Хуарес виховували християнкою, але в підлітковому віці у неї, за її словами, почалися "більш особисті стосунки з Богом" за межами організованих релігій.
Молоді американці частіше говорять про "духовність" і "власні стосунки з Богом". Схоже, подібне буває і в Україні
Сьогодні вона називає себе "духовною", як і дедалі більша кількість молодих людей, які часто виробляють свої думки у прямому ефірі онлайн. Дехто вважає себе ледь не пророками чи шаманами, які поширюють слова добра у світі інтернету. Ідеї у такої молоді дуже різні – але основна полягає у "відкритості" до будь-чого, що "може бути".
Професор антропології університету Wesleyan Джозеф Руссо вважає, що ці уявлення вже стали чимось на кшталт нової релігії. Назвімо її релігією "власних досліджень".
По суті, вона є реакцією на загальне відчуття: нинішній світ доволі-таки й@бнутий (fucked up), і нинішня система не дуже працює. Й можливо, відбувається щось, чого ми не знаємо.
Релігія соцмереж уже виливалась у реальне насильство – найбільш очевидними прикладами цього став заколот у Вашингтоні 6 січня 2021 року, пов'язаний з QAnon, а також насильницькі протести проти вакцинації. Й це лише найбільш видиме.
Візьмімо той факт, що маргінальна донедавна астрологія в останнє десятиліття знову стала мейнстримною. Поновлюється цікавість до ненаукової "альтернативної" медицини, а також оптимізм щодо МЛМ.
По суті, всі ці явища є відбитком сумнівів щодо традиційної науки та логіки – наприклад, що доведена наукою медицина працює краще за олійні есенції, або що 99% людей у фінансових пірамідах втрачають гроші, або що ідея про залежність особистості від розташування планет під час народження людини – повна маячня.
Усі ці "старі нові ідеї" полягають у тому, що ти вважаєш себе "винятком".
Серед молоді є колективне відчуття, що світ ламається – чи через зміни клімату, чи через нерівність у розподілі багатства, чи через "надто низьку енергію людства", чи через "сатаністів і педофілів". Це відчуття – єдине, що об'єднує незалежно від політичних поглядів.
Вперше у США, у 2020 році понад половина американців заявили, що не належать до жодної церкви – тоді як до 2000 року близько 70% заявляли, що належать до якоїсь із церков. Але відсутність церковності чи конкретних релігійних уподобань – не повна історія. Просто люди почали вірити "по-своєму".
Нині домінантним культурним середовищем, особливо серед молоді, стали соцмережі й інтернет у різних формах. Нові ідеології поширюються більш децентралізовано (порівняйте з "квакерським селищем" чи "пуританським містечком", де батьки виховують дітей, а про інших відомо лише з преси). І при цьому поширення ідей відбувається серед людей з дуже різними попередніми поглядами, які впливають одні на одних, утворюючи непостійні "бульбашки", що часто перетинаються.
Результат – "суміш різних християнських і незахідних ідей та естетики, але всі ці речі – добро та зло, благоденство – присутні в релігійних системах по всьому світу. Навіть наші найбільш запеклі атеїсти й агностики все одно цікавляться мораллю. Це та сама ідея в різних упаковках", – каже антрополог Джозеф Руссо, який уже згадувався вище.
Хуарес, популярна тіктокерка з початку статті, почала поширювати свої ідеї після важкого періоду в житті: спершу вона вимушено кинула університет, потім її чоловік потрапив у серйозне ДТП. Вона каже, що її віра відрізняється від віри батьків, бо вона "менше пов'язана з ідеями церкви й більше – особисто з Ісусом". За її словами, багато американської молоді "шукають Бога по-іншому. Вони відходять від релігійного минулого та мають стосунки безпосередньо з Богом". Звісно, Хуарес при цьому посилається на коментарі своїх підписників – а це означає, людей, які думають подібно до неї.
25-річна дослідниця дезінформації Еббі Річардс дослідила, як хаотичні та травматичні події та явища – від Covid-19 і до фрагментованого ринку робочих місць – посилюють розмови навколо "духовності" серед тіктокерів незалежно від їхнього місця на політичному чи ідеологічному спектрі.
Серед молоді "є колективне відчуття, що світ доходить кінця – чи то через зміни клімату, чи через якийсь злам, чи через повернення Ісуса, чи через нерівність у розподілі багатства, чи через "надто низьку енергію людства", чи через "сатаністів і педофілів". Це відчуття – єдине, що об'єднує всіх незалежно від політичних поглядів.
Й коли така велетенська кількість людей відчуває безсилля перед "злом" у реальному світі, вони починають вдаватися до наративів, які дають прості відповіді на питання про те, чому світ жахливий.
Наприклад, нещодавно десяток людей загинули в тисняві на фестивалі Astroworld – і легше просто говорити, що репер Тревіс Скотт є демонічним лиходієм, ніж довго міркувати про те, що організатори заощадили на безпеці заради того, щоб упхати більше людей і заробити більше грошей.
Інтернет надає нескінченні можливості для простих відповідей – і зокрема через те, як функціонують соцмережі. Прості, короткі відповіді без нюансів стають популярнішими, ніж довгі, нюансовані книжки чи добре дослідженні відеопередачі, де "з одного боку так, а з іншого так".
Створювати короткий та чіткий контент дешево, і він "приймається" швидше.
Й ця тенденція лише посилюється: наприклад, на TikTok відео обмежено трьома хвилинами, але більшість роликів значно коротші – й люди можуть поглинути 100 відео швидше, ніж раніше дивились один документальний фільм, хай навіть розміщений у тому-таки інтернеті на YouTube.
Природно, що швидкість призводить до значного спрощення: провокативна ідея приваблює, а зупинитись і замислитися над нюансами чи бодай зрозуміти глибше за "двома словами" часу нема.
Наприклад, можна розглядати алгоритм як свідчення того, що "всесвіт працює". Можна шукати "цапів-відбувайлів". Найекстремальнішим прикладом онлайн-"релігії" називають QAnon, який уже пішов на спад, але встиг посіяти багато шкідливих ідей:
Конспірологи з QAnon разом з іншими штурмували Капітолій. Розробник ігор аналізує, як функціонує цей рух
Але, як з будь-яким фундаменталізмом, наголошують автори статті, тут не слід плутати найбільших радикалів із релігією загалом.
Нормально, що люди організовують свою невдоволеність і непевність у певні квазірелігійні форми. Схоже, це частина нашого колективного мислення, принаймні для більшості.
