Протести в Чорногорії: що насправді відбувається
У Чорногорії цими днями відбуваються жорстокі сутички протестувальників і поліції через інтронізацію митрополита Сербської православної церкви як очільника Чорногорської. Протестувальників, які хочуть незалежної церкви, підтримує президент; сербського попа – просербський прем'єр-міністр.
Поліція використовує силу та сльозогінний газ проти учасників протесту, які забарикадували дороги шинами, що палають.
Натомість урядові сили привезли сербського митрополита на гелікоптері і під дуже серйозною охороною спецпідрозділів.
Чорногорія здобула незалежність у 2006 році, але її церква досі під контролем Сербії (Сербська православна церква, до речі, є відданою союзницею РПЦ, зокрема, і в українському питанні). Учасники протестів – прихильники незалежної церкви, яких публічно підтримує президент Міло Джуканович, намагалися завадити сербській церкві інтронізувати (звести на посаду) нового очільника Чорногорської церкви.
Рік тому політична сила Джукановича програла вибори, де одною із головних тем була (не дуже популярна) ідея президента забрати всю власність Сербської православної церкви в країні.
Водночас інтронізацію підтримує політичний противник президента, поточний прем'єр Здравко Кривокапич, який є пробелградським політиком. Саме він наказав силовикам провести інтронізацію за будь-яку ціну. З 630 тисяч жителів Чорногорії лише третина є етнічними сербами, однак більшість людей відносить себе до Сербської православної церкви.
Одним словом, замініть Белград на Москву, Сербську православну церкви на РПЦ або УПЦ (МП), а Чорногорію на Україну. З тою лише відмінністю, що, на щастя, ми пройшли значно довший шлях від створення до офіційного визнання нашої власної, незалежної Православної церкви України.
