У Збручанському культовому центрі «попрацювали» чорні археологи
У найбільшому священному городищі Збручанського культового центру виявили свіжі незаконні розкопи. При цьому площа, на якій попрацювали "чорні археологи", становить кілька сотень квадратних метрів, що свідчить, що злочинців була ціла бригада і хазяйнували вони тут не один день.
Про це пише Дмитро Полюхович у колонці для Збруча:
Звенигород – городище, що за площею свого часу конкурувало з самим Києвом (щоправда, без посаду та Подолу). Масштабні археологічні дослідження на теренах ЗКЦ провадила в 1980-х роках експедиція на чолі з відомими спеціалістами з історії давніх слов’ян д.і.н. Іриною Русановою та д.і.н. Борисом Тимощуком. Вони, власне, й з’ясували, що тут розташовані давні сакральні комплекси, а не звичайні городища.
Збручанські священні городища виникли у сиву давнину. Зокрема, частину валів Звенигорода, Говди та Богиту насипали ще за скіфів, а дольмени на Богиті, у Пущі відлюдника та на Івахнівецьких Товтрах звели чи не за доби ранньої бронзи. Однак розквіт Збручанського культового центру припадає на Х–ХІІІ ст., коли з Києва на береги Збруча перемістився духовний центр давньоруського язичництва. Для шанувальників прадавніх богів ця місцевість тоді набула такого ж значення, як сьогодні Єрусалим для юдеїв та християн чи Мекка для послідовників Пророка.
Посеред священних городищ археологи розкопали спеціальні ритуальні рови та «сухі» сакральні колодязі, в які вірні кидали жертовні предмети. Крім того, тут знайдено велику кількість ритуальних хлібних печей (їх викопували у землі). Після випічки священних хлібів, що вживалися виключно під час сакральних трапез, біля них теж приносилися жертви, часто — людські. Звісно, що у кожному городищі-святилищі були також майданчики, де стояли ідоли. На території Звенигорода археологи розкопали ще й справжній храм із кам’яним ідолом.
Археологи також виявили й чимало жертовних предметів, принесених у дар богам. Знахідки засвідчили, що святилища відвідували прочани різних соціальних верств. Тут трапляються як дуже коштовні прикраси, що були по кишені лише найбагатшим боярам та князям, так і офіри простолюдинів – серпи, долота, тесла та інші знаряддя праці. Приходили до богів і воїни, щоб пожертвувати свою зброю. Серед жертовних предметів є й християнська атрибутика, наприклад, виготовлений у Києво-Печерському монастирі хрест-енколпіон.
Як видно з вищенаведеного, для «чорних копачів» об’єкт дуже смачний, а враховуючи віддаленість від населених пунктів та розташування посеред лісу (заповідник «Медобори»), ще й досить привабливий для мародерських розкопок. На жаль, знайшлися люди, які вирішили цим скористатися. Інформація про це днями з’явилася на ФБ сторінці ГО «Доста Україна».
Голова Хмельницького підрозділу ГО «Доста Україна» Олександр Степанюк, який і виявив сліди нелегальних розкопок, поділився з Z подробицями.
«Все починалося як звичайна прогулянка весняним лісом, – розповів він Z. – Під час походу екологічною стежкою до Пущі відлюдника в вічі впали ділянки свіжої перекопаної землі. Земля ще була пухкою. Це вказувало, що копали зовсім нещодавно, принаймні після останніх сильних снігопадів. Максимум тиждень-два тому».
Загальна площа розкопів, за словами пана Степанюка, становить кілька сотень квадратних метрів, що вказує, що тут працювала чимала бригада і не один день.
«Вже наступного дня я подав заяву про вчинений злочин до національної поліції, – продовжує пан Степанюк. – Правда, маю сумніви, що злочинців зможуть знайти, це дуже проблематично. Але принаймні сподіваюся, що будуть вжиті заходи для унеможливлення подальшого розграбування пам’ятки».
Зазначимо, що для к.і.н. Марини Ягодинської – директорки Тернопільської обласної комунальної інспекції охорони пам’яток історії та культури, розграбований об’єкт не чужий. Свого часу вона там теж проводила археологічні дослідження. Тож сподіваємося, що вона докладе максимум зусиль для припинення мародерства на одній з найвизначніших археологічних пам’яток Тернопільської області.
До речі, сьогодні діяльність чорних копачів набула небачених масштабів. Майже одночасно із розкопами у Збручанському культовому центрі сталася подія, про яку повідомило «Суспільне»: в Новосанжарській громаді Полтавської області невідомі мисливці за давніми скарбами поруйнували меморіал на честь хана Кубрата, який створив державу Велика Булгарія.
Копачі, очевидно, хотіли дістатися до поховання хана. Однак вчинок їх радше смішний, бо золото та срібло, яке в цій місцині розкопали, вивезли до Росії ще понад сто років тому. 1912 року біля села Мала Перещепина виявили "Перещепинський скарб" – приблизно 75 кг золотих і срібних речей, понад 1 тис. предметів. Разом зі скарбом виявили місце поховання Кубрата. На місці знахідки встановили пам'ятну стелу, яка, втім не позначає точного місця поховання, а споруджена у пам’ять про нього. Нині меморіал почали відновлювати, а тих, хто його поруйнував, шукає поліція.
Діяльність копачів вже призвела до міжнародного скандалу. Міністерство закордонних справ Республіки Болгарії "рішуче засудило" акт вандалізму проти пам'ятника хану Кубрату в Малій Перещепині Полтавської області України. МЗС очікує, що українські правоохоронці знайдуть винних і передадуть їх суду.
