Каракатиці легко пройшли тести, призначені для людських дітей
Людям важливо не недооцінювати пізнавальні здібності тварин.
Каракатиці проходили так званий стенфордський зефірний текст – і він показав, що у їхніх мізках відбувається щось більше та дивніше, ніж можна уявити. Як відомо, це тест на вибір між "синицею в руці" та "журавлем у небі", де журавля обіцяють – але згодом.
За 15 хвилин перебування на самоті треба не взяти одну зефірку, щоб після повернення дослідника отримати дві. Всупереч народній мудрості щодо непевного світу, в цьому певному варіанті обрати варто журавля.
По-науковому це називається "відтерміноване задоволення" – воно показує здатність до планування.
Через простоту експерименту його можна пристосовувати до тварин.
Деякі ссавці – хоч і непослідовно – теж можуть навчитися відтерміновувати задоволення. Наприклад, якщо собака не з'їсть шматочок корму на носі – вона через кілька секунд отримує смаколик, кращу їжу.
Серед птахів цим самим відзначаються воронові – до речі, вони проходять тест на відтермінування задоволення краще за собак і не гірше за людських дітей.
Але в останніх експериментах виявилося, що до цього здатні й більш "примітивні", з погляду таксономії, головоногі. Каракатиця звичайна європейська (Sepia officinalis), найвідоміший середземноморський вид, може цілий ранок не їсти крабового м'яса, якщо її навчити, що за це на вечерю буде те, що вона любить значно більше – креветки.
Команда науковців із Кембриджу (Британія) помістили шістьох каракатиць в акваріумі з прозорими дверима – за одними було видно м'ясо білоногої креветки, а за іншими (але пізніше) з'являлася жива трав'яна креветка, значно смачніша для каракатиці.
Понад те, каракатиці освоїли знаки на дверях: коло значить, що двері відкриваються одразу. Трикутник – треба зачекати від 10 до 130 секунд. Квадрат (для контролю) означає закриті на невизначений період двері.
Смачніша жива трав'яна креветка (grass shrimp) була в доступі лише після затримки. Якщо ж тим часом каракатиця заходила у двері до менш смачного м'яса великої та несмачної (king prawn) – смачну їжу забирають.
У контрольній групі смаколик залишався за постійно замкненими дверима із квадратом.
УСІ каракатиці, що проходили тест, вирішували чекати на смачнішу їжу (живу).
Тим часом УСІ каракатиці в контрольній групі (які бачили, але не могли дістатися до смаколика) перестали на нього зважати.
Не всі маленькі діти та не всі собаки так уміють.
***
В іншій частині експерименту науковці почали "гратись" із символами.
Сірий квадрат означав винагороду, білий – нічого. Потім позначення двох квадратів міняли місцями: білий – винагорода, сірий – нічого. Потім назад.
Так-от, ті самі каракатиці, які найшвидше навчилися відтерміновувати винагороду – також виявилися тими самими, які найшвидше навчалися робити "правильний" вибір, адаптовуватися після того, як змінилося значення кольору.
Так само як і у людських дітей: здатність відтерміновувати винагороду – здатність планувати – пов'язана з кращими пізнавальними навичками.
Це показує, що каракатиці здатні до самоконтролю – але чому, незрозуміло.
У таких видів, як примати чи ті-таки вороноподібні, відтерміноване задоволення пов'язане з корисними здатностями: плануванням, отриманням кращої їжі, користуванням інструментами, а також соціальною компетенцією (адже забезпечення їжі всім, а не лише собі, потрібно для виживання всієї групи й тому є еволюційною перевагою – до уваги всіляких "атлантів-індивідуалістів").
Проте каракатиці, наскільки відомо людям, не використовують експерименти, не зберігають їжу на майбутнє, й не є особливо соціальними тваринами.
Науковці вважають, що в цьому разі відтермінування задоволення пов'язано зі способом харчування. Більшу частину часу каракатиці сидять нерухомо, закамуфльовані, після чого короткий період полюють. У цей час вони й самі можуть стати здобиччю. Тож, імовірно, в експерименті про можливу "кращу" винагороду вони навчилися виходити зі свого камуфляжного стану лише за найкращої нагоди, й можуть чекати на неї.
Цікаво, як дуже різні способи життя у дуже різних видів можуть призводити до подібного пристосування.
Докладна наукова стаття – Proceedings of the Royal Society. Науково-популярний виклад англійською – Live Science
