Антарктика переповнена закинутими науковими станціями (ФОТО)

Континент може здаватися диким і порожнім, але людські дії змінюють його назавжди. Й не тільки на відстані, через зміни клімату – але і зсередини.

Про це йдеться в матеріалі The Atlantic.

В коротке антарктичне літо сюди можуть приїжджати навіть туристи – в деяких місцях навіть відкриваються крамнички з магнітиками та іншими подарунками. Але більшу частину часу ці об'єкти стоять "привидами".

Упродовж літа в Антарктиці живе 4000 людей, переважно на дослідницьких станціях. Взимку тут близько 1000 осіб.

Крім того, в сезон сюди на короткий час приїздять десятки тисяч туристів.

Для порівняння, в пустелі Сахара постійно мешкають понад 2 млн людей.

Але якою б порожньою навіть порівняно з Сахарою не здавалась Антарктида – значні її частини тепер важко назвати "дикою природою".

Закинуті чи напівзакинуті станції розкидані по всьому континенту. В деяких досі можна жити, інші залишаються лише заради геополітичних заяв про територію, збереження прав на риболовлю, пошуки мінералів тощо.

По всьому континенту розкидано 5000 перманентних структур – від "хатин" і маяків до церков та навіть станцій з тренувальними стінами для скелелазіння:

116168599_large_1544265450.jpg

Серед цих 5000 споруд лише 76 станцій були активними – й половина з них закривалася на зиму.

Решта – взагалі не використовувалися. Й це ще до пандемії.

Точне число таких будівель невідоме, але чотири з п'яти розташовані на "островах" без криги. Три країни – Росія, США й Австралія – відповідальні за більш ніж половину території, спокій якої порушено людьми.

Теоретично, є Мадридський протокол, який вимагає прибирати всі залишені споруди тими, хто їх там поставив. Але це дорого, важко – й ніхто не відстежить.

016-halley-station-antarctica-0_1024.webp

Крім того, завжди можна заявити, що станція не закинута, а "тимчасово не використовується" чи "використовується рідко".

Адже країни розглядають такі споруди як "тривалий маркер присутності". Станції, що стоять без діла, все ще можуть позначати глобальну міць країни.

Наприклад, Болгарія практично не присутня науково, зате за останні 10 років саме вона назвала понад 1000 із 1500 місць в Антарктиді: дешевий спосіб позначити свою, хай яку примарну, присутність на континенті.

На відміну від називання місць, яке принаймні нікому не шкодить, закинуті будівлі часто містять усередині хімікати, медикаменти, людські випорожнення, важкі метали, нафтопродукти – й науковці помічають, як деякі субстанції просочуються назовні. Ілюстрацією є пінгвіни, забруднені нафтою.

Китайська компанія зараз будує найбільший у світі корабель з вилову криля – він має рибалити навколо Антарктиди, хоча це становитиме велику загрозу для екосистеми всього континенту. Крім того, Росія й Китай постійно вимагають послабити заборону на видобуток корисних копалин. Австралія ж планує навіть збудувати новий аеропорт в Антарктиці – це збільшить людську присутність і є небезпечним прецедентом.

антарктида наука екологія

Знак гривні
Знак гривні