Нові, заразніші варіанти COVID-19 виникають там, де багато людей уже перехворіло
Нові мутації з'явилися водночас із початком появи у населення імунітету до коронавірусу. Найкращий спосіб захиститися він них – зменшити кількість випадків через вакцинування та заходи обмеження поширення, включно з носінням масок.
Про це йдеться в науково-популярній статті від South China Morning Post.
Навіть у Новій Зеландії, яка відгородилася від світу на своєму острові, вже з'являються нові штами коронавірусу, B.1.1.7. Що вже казати про решту світу:
Можливо, тому почали рости випадки на Західній Україні
Для постання нових мутацій та експоненційного зростання кількості випадків є кілька причин. Кожен новий випадок дає вірусу шанси мутувати – й зі зростанням кількості заражень зростатиме й кількість нових варіантів.
Мутуй, щоб не вимерти
Генетичний код SARS-CoV-2 складається з близько 30 тисяч "літер". Проникаючи в наші клітини, вірус змушує їх відтворювати власний код, але це копіювання завжди недосконале.
Помилки, або ж мутації, трапляються в середньому раз на кілька тижнів у будь-якому ланцюжку копіювання. Більшість змін – помилки в єдиній літері, які нічого не змінюють, але деякі трансформують сам вірус.
Варіанти, що відомі як B.1.1.7 ("британський") та B.1.351 ("південноафриканський") і P.1 ("бразильський") мають багато "помилок", які сильно змінили вірус у кращий для нього ж бік.
Зокрема, йдеться про зміни спайкового протеїну, за допомогою якого (спайк означає шип) вірус приєднується до клітин донора, тобто людини. Вірус краще приєднується, заражуючи нас.
Ці зміни також заважають організму розпізнавати ці нові версії, якщо організм бачив стару версію. Наша імунна система гірше бореться з вірусом.
Найбільш очевидна причина зростання кількості мутацій – зростання кількості випадків. За два останні місяці кількість випадків коронавірусу подвоїлася. Й невдовзі це знову станеться.
Ухиляння від імунітету
Друга причина – виживають і закріплюються віруси з тими мутаціями, які краще ухиляються від імунної реакції організму, якою той намагається вбити "непроханого гостя".
Організм заражує вірусом інші організми, лише якщо той втече від виявлення та знешкодження.
Мутації відбуваються випадковим чином. Але ті, які призводять до більшої заразності – закріплюються, бо передаються далі.
B.1.1.7, B.1.351 та P.1 передаються швидше, особливо B.1.1.7, й наразі виглядає, що вони гірше переносяться (крім B.1.1.7).
Видно також, що B.1.351 та P.1 виникли там, де населення вже вибудувало вищий рівень імунітету. Так, у Бразилії (P.1) уже під час першої хвилі перехворіла велика кількість населення. Це не дало "колективного імунітету", а створило новий варіант вірусу.
Як бразильці повірили, що всі перехворіли й здобули колективний імунітет, а потім поліція захищала лікарню від напливу хворих
Саме тому, всупереч антивакцинникам, історично "колективний імунітет" утворювався не шляхом "усі перехворіємо" (а то й навмисне заразимося) – а шляхом масової вакцинації. Згадаймо кір, згадаймо поліо. Не кажучи про віспу, яку людство фактично викорінило. Не факт, що це вдасться з коронавірусом:
Covid-19 із нами назавжди. Як із цим жити? – National Geographic
І нарешті, B.1.1.7 та P.1 відрізняються від найближчих "родичів" SARS-CoV-2 аж на 25 мутацій кожен. Це дуже незвично – й це пов'язують із хронічними випадками у носіїв з проблемами з імунітетом, а також із невдалим лікуванням:
Чому в Британії з'явилась особлива мутація коронавірусу? Ймовірно, від невдалого лікування
Більшість людей хворіють тиждень або два – однак у деяких носіїв віруси розмножуються в організмі місяцями, накопичуючи мутації. При цьому закріплюються ті, яких не вбив ані організм, ані ліки.
Й потім ці мутовані віруси виходять на свободу.
Чи будуть нові варіанти вірусу?
Так.
На наше щастя, SARS-CoV-2 мутує вдвічі повільніше за грип (згадайте щорічні нові вакцини) та в рази повільніше за ВІЛ (від якого вакцини так і нема).
Але можливо, SARS-CoV-2, який щойно перестрибнув із тварин на людей, ще не "оптимізувався" під гомо сапієнс – і його швидкість мутацій підвищиться до рівня грипу.
З іншого боку, після знаменитого в усіх сферах швидкого "прогресу новачка" у вірусу може не з'явитися нових нагод для таких легких покращень.
Але слід розуміти, що більшу частину інфікування становлять не нові версії, а "початкова". Й заходи контролю, які ефективно застосовували спершу в деяких країнах (наприкінці статті ми повертаємося до Нової Зеландії, з якої почали), працюватимуть для будь-якого варіанту:
