Чи можна за гроші купити щастя? Дослідження показують: «так, але»
Дослідження заперечують популярну теорію, що після певного рівня доходів, який дозволяє задовольнити основні потреби, гроші вже не покращують самопочуття. Покращують, у середньому. Але є одне "але", як без цього.
Те, що за гроші не купиш щастя – тисячолітня приказка.
Від часу постання сучасних соціологічних досліджень, науковці намагаються перевірити, чи правда це. Результати варіюються, – пише Bloomberg.
По-перше, щастя має різні аспекти. По-друге, в різних мовах і культурах саме це слово має різну силу (тому важко порівняти "щасливих" колумбійців у такі самій небагатій країні, як Україна, де слово "щастя" означає найвище блаженство, а не просто "я поїв і в шапці").
У широко відомому дослідженні 2010 року нобелівських лауреатів з економіки Деніела Канемана й Ангуса Дітона було показано, що хоча загальна оцінка задоволеності життям прямо пов'язана з доходами – емоційне самопочуття досягає плато й не росте після доходу родини в 90 тисяч доларів на рік (це доволі багато, але для США не аж так щоб):
Як видно з цієї інфографіки Статіста, 90 тисяч доларів на рік на родину – це лише трохи вище за середній дохід, третина родин заробляють більше або значно більше
Емоційне самопочуття досліджували, питаючи людей про їхні почуття за попередній день. Відповіді класифікували за рівнем і загальною позитивністю чи негативністю.
Приблизно в час цього дослідження тодішній аспірант Гарварду з психології Метью Кілінгсворт розробляв програму, яка намагається вимірювати почуття – Track Your Happiness. Цей застосунок для телефона пінгує користувачів із випадковими інтервалами, пропонуючи дати відповіді на запитання про свої дії та почуття. Часто для відповідей застосовується шкала, яку можна совати.
Одним із цікавих ранніх результатів користування цією програмою стало те, що "витання у хмарах" (думки про випадкові речі, а не конкретні заняття), яке стереотипно сприймається як мріяння – насправді переважно приносить негативні емоції. (Як з цим боротися, читайте тут) Ми починаємо переживати, заздрити іншим, відчувати невдоволеність собою чи життям тощо.
Кілінгсворт, який за цей час з аспіранта Гарварду перетворився на старшого дослідника в університеті Пенсильванії, відтоді зайнявся порівнянням рівнів щастя та доходів. Його висновок, оприлюднений у Proceedings of the National Academy of Sciences, такий: більша кількість грошей таки продовжує "купувати" щастя, навіть найбагатшим:
Як видно з графіка, загальна задоволеність життям більша, ніж конкретні емоції – але зв'язок усе одно очевидний.
Кілінгсворт скористався 1.726 мільйонами повідомлень від 33.4 тисяч дорослих американців. Медіанний дохід користувачів програми – 85 тисяч доларів на рік на домогосподарство, він дещо вищий за медіанний по США, який становить 69 тисяч доларів за людину.
Ці висновки можуть не працювати для інших країн: економіст Річард Істерлін ще у 1974 році виявив, що загальний вищий дохід у країні на душу населення не призводить до більшого суб'єктивного щастя в цій країні. Цей висновок відтоді обговорюють із різним результатам – і слід повернутися до початку статті: в різних культурах саме слово "щастя" означає різні речі.
Оригінал англійською – на Bloomberg
