А що, як ми ніколи не досягнемо колективного імунітету? – Atlantic
Про це міркує відоме видання The Atlantic. Наводимо скорочений переказ:
Досягти порогу "колективного імунітету" може виявитися неможливим. Але вакцини, одначе, допоможуть.
Поняття "колективного імунітету" є розмитим – але, технічно кажучи, це означає, що одна заражена людина в результаті заражуватиме менш ніж одну іншу. Тоді люди продовжують хворіти, але загальна кількість хворих падає, епідемія (чи пандемія) згасає. Саме так відбувається з поліомієлітом і (в нормальних країнах – ТЕКСТИ) такими хворобами, як кір: можливий спалах, але він швидко згасає завдяки достатній кількості вакцинованих.
Аналогія: іскри потрапляють на мокре, вогонь не розгоряється.
Для Covid-19 оцінюють, що 60–90% повинні мати імунітет (або перехворівши й одужавши, або шляхом вакцинації – для колективного імунітету це не має значення).
А що, як такої кількості ніколи не буде досягнено?
Нинішні вакцини є добрими – навіть несподівано добрими – в обмеженні серйозних випадків, але вони можуть недостатньо обмежувати передачу вірусу, що є ключовим для колективного імунітету.
Що більше антивакцинників – то менша ймовірність досягти колективного імунітету навіть із добрими вакцинами.
Математичне моделювання: навіть за ідеальних умов вакцинація не врятує Україну від коронавірусу
Роль вакцин від Covid-19 може звестися до ролі вакцин від грипу: зменшення смертельних випадків, але не припинення передачі. Вірус циркулює, але смертність низька.
Добра новина: щоб сповільнити епідемію – не треба досягти порогу. Що менша передача, то менше хворих – а чим більше вакцинованих, тим менше серйозно хворих.
І коронавірус, по суті, стане для людства як колективу тим "звичайним грипом", яким він не є зараз, усупереч заявам декого:
Зовсім не "просто грип". Як Covid-19 призводить до серйозних, часом незворотних ушкоджень внутрішніх органів
Ймовірно, ми не перетнемо порогу. Глобальне зникнення Covid-19 – це мрія. Але життя з коронавірусом бачитиметься більш нормальним.
Нині найбільшим потенційним викликом є різні варіанти вірусу, спричинені мутаціями. Наші вакцини й імунітет не встигатимуть за еволюцією патогену.
Щоб запобігти їх поширенню, треба вакцинувати людей рівномірно у всьому світі. Натомість нині багаті країни фактично викупили весь запас вакцин. Навіть якщо вони до 2021 року вакцинують велику пропорцію свого населення, тим часом вірус мутуватиме в інших місцях.
Навіть у вакцинованих людей першою "розмивається" ефективність імунітету саме проти передання. Імунітет загалом слабшає з часом, і здатність знову передавати вірус повертається першою.
Що все це означає для майбутнього Covid-19?
Один з можливих сценаріїв, найбільш імовірний – шлях чотирьох інших коронавірусів, які спричиняють звичайну застуду й часто заново й заново заражують ту саму людину, але дуже рідко з серйозними наслідками.
Ось детально про цей сценарій: Covid-19 із нами назавжди. Як із цим жити?
Про "колективний імунітет" слід думати як про пом'якшення епідемії, а не про вимикач.
Навіть якщо ми не досягнемо порогу ефективного імунітету – кожна наступна людина, яку вакцинують, буде тією, що загалом менше поширюватиме вірус. Навіть якщо хтось щеплений таки поширюватиме Covid-19 – він поширюватиме його менше. А людина, яка отримала меншу дозу – з меншою ймовірністю захворіє, передасть далі, піде в лікарню, помре. Кожна вакцинована людина теж зі значно більшою ймовірністю перебудеться безсимптомним або легким перебігом хвороби.
Повертаючись до аналогії з вогнищем (та іскрами). Нині ми маємо потужне багаття. У нас немає вдосталь води, щоб його загасити – але та, яка є, допоможе зменшити вогнище, зволожити землю навколо, щоб воно не розгорілося далі.
Вогонь горітиме повільніше.
Кожна краплина води має значення.