Чому через пандемію COVID-19 люди повертаються до куріння, й не тільки? Психологічне та фізіологічне пояснення
Стреси, пов'язані з пандемією та локдауном, змушують людей повертатися до шкідливих звичок чи збільшувати потурання їм.
"От якби була служба доставки сигарет поштучно".
Про це пише американський Vox.
На відміну від інших галузей, тютюнова індустрія від локдаунів не постраждала. Життя під час пандемії викликає стреси, а це збільшило залежність людей від куріння.
Джеймі Гікі, 41-річний тренер із фітнесу в Пенсильванії, не курив вісім років — але коли вдарила пандемія, він піддався спокусі. "Найбільшою частиною цього була нудьга, — каже він. — Якби не карантин, думаю, я б ніколи не повернувся до куріння".
Пандемія спонукала багатьох потурати доволі поганим звичкам: збільшенню перегляду телепередач, об'їданню, випивці, скролінгу соцмереж, імпульсивному шопінгу — але, схоже, найбільше зросло споживання сигарет і нікотинових виробів у різних формах.
Вибір куріння здається справді дивним, враховуючи непотрібні витрати для тонших гаманців, а також більший ризик для легень, хоча коронавірус є передусім респіраторною хворобою.
Куріння викликає більшу за Covid-19 смертність, ідеться в матеріалах американських Центрів контролю та запобігання хворобам (ЦКХ). Щороку від хвороб, пов'язаних із курінням, помирають 480 тис. американців — це більше, ніж убив коронавірус.
З усіх часів, чому саме зараз улягати смертельній звичці?
Щороку з 1980-х продажі сигарет у США падали на 3—4%, впродовж 2019-го вони зменшилися на 7% — й на початку пандемії аналітики передбачали падіння на 6% у 2020 році, тоді як насправді воно впало лише на 2%, менше за середній рівень за півстоліття та значно менше за рівень останніх років.
Зараз у людей не так багато можливостей витрачати гроші, скажімо, на концерти чи авіаквитки. І схоже, що натомість ці гроші спрямовуються на "гріхи".
Ми також маємо час, який треба заповнити: більше годин вдома, більше часу на самоті, щоб подумати про жах і нудьгу... ну, всього цього.
Наш мозок шукає нагоди відволіктися.
Життя під час пандемії викликає стрес, і мозок шукає можливостей пережити ще один день. За даними Psychology Today, куріння є, серед іншого, однією з форм розрадити себе (self-soothing). Іншими такими формами є переїдання, випивка тощо — їх пов'язують із рефлексом смоктання, який ніби повертає нас у стан немовлят.
Куріння допомагає впоратись із хаосом, коли поєднання допаміну та епінефрину, які виділяються при цьому в організмі, створюючи оманливий ефект "нікотинового запаморочення". Це піднесений стан (high), повторення якого починає прагнути наш мозок, особливо в періоди непевності.
Дослідження американських ЦКХ показало, що внаслідок пандемії 40% респондентів заявили принаймні про одну "психологічну або поведінкову проблему" (ідеться про людей, не уражених власне коронавірусом — це результат стресу, зруйнованих звичок тощо). 13.3% повідомили, що вживають різні речовини (алкоголь, нікотин тощо) для того, щоб упоратися зі стресом та емоціями, пов'язаними з пандемією.
Крім фізіологічного ефекту "нікотинового запаморочення", куріння створює певну форму рутини в світі, який нині здається непередбачуваним. Пандемія змінила плани, розклади, звички, внесла сум'яття. Для когось утворилася порожнеча. Для когось утворилася непевність того, чи колись повернеться норма. Куріння тоді стає способом внести бодай якийсь передбачуваний порядок у день, мати звичку, яка буде шкідливою, але звичною.
"Світ розвалюється. Чим я пошкоджу його далі, якщо дозволю собі ще й це? — кажу я собі щоразу, коли хочу збігати вниз покурити", — каже один із курців.
Утім, Vox наводить і приклади тих, хто саме через карантин, навпаки, почав кидати курити — з тієї ж психологічної причини, з якої інші почали: "Щоб хоч щось у цьому довбаному житті контролювати".
