Кілери-аутсорсери, визначальники нарцисів за бровами й дослідники ножів ніби з п'єси Подерв'янського. Хто отримав "Антинобеля"?
Переможці здобувають по 10 трильйонів зімбабвійських доларів: це приблизно 10 українських гривень.
Ця епічна подія відбулася знову! Сьогодні вночі відбулася церемонія нагородження лауреатів Ігнобелівської, чи ж то Антинобелівської премії.
Про це пише гумористично-науковий паблік Довколаботаніка.
Ця подія має на меті вшанування дивних, а іноді й на всю голову дивних досліджень науковців, які спочатку змушують сміятися, а потім думати. Ґрунтовні викладки журналістам про те, що Землі 15 000 років чи те, що додавання квадратних дужок в текст нівелює факт плагіату – це ті речі, які ніколи не отримають перемогу в цій премії. Але цього року все ж до нагороди було представлено ряд політиків, дипломатів та навіть вбивць.
Через один клятий шматок білків, нуклеїнових кислот у пакуванні ліпідних мембран та його безконтрольне поширення церемонія відбулася цьогоріч повністю онлайн, але зберегла весь свій звичний шарм.
Номінація «Акустика»
Тут перемогу здобули Стефан Ребер, Такеші Нішімура, Джудіт Джаніш, Марк Робертсон і Текумсе Фітч за спонукання самки китайського алігатора ревіти у герметичній камері, наповненій повітрям, збагаченим гелієм».
Навіщо вони влаштовували цей перформанс? Крокодили, алігатори та споріднені з ними плазуни надзвичайно голосисті та схильні до голосного реву, особливо під час шлюбного сезону. Дослідникам було цікаво, чи ці химерні звуки можуть бути засобом реклами розміру тіла. Щоб перевірити цю гіпотезу, дослідники й користалися повітрям та повітряно-гелієвою сумішшю, щоб визначити, чи тварина користується тим типом звукових сигналів, якими ссавці та птахи повідомляють про розмір свого тіла.
Виявляється, що алігатори такими сигналами користуються, та ще й приносять дослідникам привід отримати престижну наукову нагороду.
Стаття: Stephan A. Reber, Takeshi Nishimura, Judith Janisch, Mark Robertson, and W. Tecumseh Fitch, Journal of Experimental Biology, vol. 218, 2015, pp. 2442-2447.
Номінація «Фізіологія»
Нагороду здобули Міранда Джакомін та Ніколас Руле за розробку методу ідентифікації людей з проявом нарцисизму шляхом огляду їхніх брів.
Яскраво виражений нарцисизм є "темною" рисою особистості, що відзначається егоїзмом, тиском на інших людей і марнославством. Незважаючи на те, що подібні люди часто зовні привабливі, але потрапити в їхні тенета – це навіть гірше, ніж піти до аспірантури. Деякі люди можуть завчасно помітити нарциса майже на перший погляд – це цінне соціальне вміння, яке дозволяє їм уникнути потрапляння в його токсичну павутину. Джакомін і Руле хотіли точно визначити механізм, що лежить в основі цього вміння.
Брови є одними з найвиразніших рис обличчя, і дослідники виявили, що люди покладаються на брови, щоб точно виокремити яскраво виражених нарцисів. Тому при знайомствах у соцмережах тепер вимагайте не ті фото, що Ви там просите зазвичай, а фотографії брів.
Детальна інструкція про те, яких брів треба уникати, тут: “Eyebrows Cue Grandiose Narcissism,” Miranda Giacomin and Nicholas O. Rule, Journal of Personality, vol. 87, no. 2, 2019, pp. 373-385.
Премія Миру
Вона винагороджує уряди Індії та Пакистану за те, що їхні дипломати натискали дзвіночок виклику перед оселями один одного, а потім тікали, перш ніж хтось мав нагоду відчинити двері.
Відносини між Індією та Пакистаном давно напружені, але особливо поганими стали справи у 2018 році: лише за перші два місяці року були здійснені понад 434 порушення режиму припинення вогню на кордоні в Кашмірі. Подальше погіршення відносин полягало в тому, що, схоже, міністерства закордонних справ обох країн також займалися цілеспрямованими переслідуваннями дипломатів з країн-суперників. Йдеться про відключення електропостачання та водопостачання, стеження за дипломатами, нецензурні телефонні дзвінки, агресивні конфронтації та, справді, дзвінок у їхні двері з подальшою втечею. Чи кричали вони при цьому з істеричним сміхом вуграстого тік-токера, якому завтра на другий урок, що «Це пранк!» — невідомо.
Номінація «Фізика»
Тут тріумфували українці, які працюють в Австралії, Іван Максимов та Андрій Потоцький, за експериментальне визначення того, що відбувається з формою живого дощового черв'яка, коли його тіло вібрує.
Якщо якусь ємність з водою коливати зі значною інтенсивністю – на поверхні утворюється малюнок стоячих хвиль. Це явище відоме як хвилі чи брижі Фарадея.
Максимов та Потоцький міркували, що, оскільки багато живих організмів здебільшого зроблені з рідини, організми повинні теж утворювати стоячі хвилі за належних умов.
Вчені обрали для своїх експериментів дощових черв'яків, оскільки вони "мають гідростатичний скелет з еластичними покривами і наповнену рідиною порожнину тіла". Черв'яків піддавали дії етанолу, щоб вони не рухались, і розміщували поверх тонкої тефлонової пластини, яка потім вібрувала вертикально. І, звичайно, дует фізиків зафіксував перехід рідини всередині черв'яків до хвиль Фарадея.
Як і сферичні коні у вакуумі, черв’яки в дослідженні моделювалися як "еластична циліндрична оболонка, наповнена рідиною". Як заявляють автори: "Великих вібрацій уникали, оскільки вони додатково призводили до викидання липкої рідини з тварини". Автори стверджують, що їхні результати "можуть бути використані для розробки нових методів зондування та контролю біофізичних процесів всередині живого тіла".
Препринт ось: “Excitation of Faraday-like body waves in vibrated living earthworms,” Ivan S. Maksymov and Andriy Pototsky, bioRxiv 10.1101/868521, December 8, 2019.
Номінація «Економіка»
Ще одні «гарячі» дослідження! Крістофер Уоткінс, Хуан Девід Леонгомес, Жанна Бове, Агнешка Селагневич, Макс Корбмахер, Марко Антоніо Корреа Варела, Ана Марія Фернандес, Даніель Вагстафф і Самуела Болган здобули приз за спроби кількісно визначити взаємозв'язок між рівнем національного доходу та середньою кількістю поцілунків "рот в рот".
Вчені прагнули вивчити культурні відмінності в "романтичних поцілунках рот в рот", щоб побачити, чи може ця поведінка серед інших переваг бути засобом збереження довгострокових парних зв'язків. Тож вони набрали 3 109 учасників з усього світу (що охоплюють 13 країн та шість континентів) для проведення онлайн-дослідження. Вони виявили, що поцілунки, як правило, оцінюються як важливіші на пізніх етапах романтичних стосунків, особливо для молодших учасників. І як вони й передбачали, нерівність у розподілі доходів позитивно пов’язана з частотою поцілунків. "Люди частіше цілують свого партнера в країнах, де конкуренція за ресурси інтенсивніша, що може зіграти важливу роль у підтримці довгострокових стабільних парних зв'язків", — підсумували автори. Просто цьомчик від нас за такі дослідження.
Більше про цю проблему тут: National Income Inequality Predicts Cultural Variation in Mouth to Mouth Kissing, Christopher D. Watkins, Juan David Leongómez, Jeanne Bovet, Agnieszka Żelaźniewicz, Max Korbmacher, Marco Antônio Corrêa Varella, Ana Maria Fernandez, Danielle Wagstaff, and Samuela Bolgan, Scientific Reports, vol. 9, article no. 6698, 2019.
Номінація «Менеджмент»
Перемогу здобула химерна компанія інтелектуалів-аутсорсерів — (奚广安) Сі Гуан Ан, (莫 天祥) Мо Тянь Сян, (杨康生) Ян КанШен, (杨广生) Ян Гуан Шен і (凌 显 四) Лін Сяньси. Це п’ять професійних душогубів в провінції Гуансі, Китай, які прославились контрактом на вбивство наступним чином: після прийняття платежу за вбивство Сі Гуан Ань передав це завдання на замовлення Мо Тянь Сяну, який в свою чергу передав завдання підряднику Яну Кан Шенгу, а той передавав це завдання Яну Гуан Шенгу, який потім кинув завдання на аутсорс для Лін Сяньси, причому кожен залучений нападник отримував менший відсоток від гонорару, і насправді ніхто нікого так і не вбив".
Номінація «Ентомологія»
Тут би мав перемогти якийсь дослідник комах, але щось пішло не так, і перемогу здобув Річард Веттер за збір доказів того, що багато ентомологів бояться павуків, які не є комахами".
Веттер зазначає у своїй статті 2013 року, що двоє з 41 ентомолога, які брали участь у його дослідженні, «незалежно від типу комах, яких вони досліджували, мали специфічну реакцію на павуків". Поширеність арахнофобії серед ентомологів дивує, адже для багатьох людей комахи та павуки – це щось однаково жахливе, а оскільки ентомологи фанатіють по комахах, то й павуків мали б любити за компанію. Це дослідження варто прочитати лише заради всіх його барвистих особистих деталей. Опис снів про поїдання павуком, які переслідують одного з вчених, – це річ, яку найменше сподіваєшся побачити в науковій статті.
До речі, ось вона: “Arachnophobic Entomologists: When Two More Legs Makes a Big Difference,” Richard S. Vetter, American Entomologist, vol. 59, no. 3, 2013, pp. 168-175.
Номінація «Медицина»
Тут лавровий вінок із зімбабвійських доларів одягли на себе Нінке Вулінк, Деміан Деніс та Арнольд ван Лун за діагностику медичного стану – мізофонії — страждання, які виникають у людей, коли інші представники їхнього біологічного виду жують кляту жувальну гумку.
Статті: “Misophonia: Diagnostic Criteria for a New Psychiatric Disorder,” Arjan Schroder, Nienke Vulink, and Damiaan Denys, PLoS ONE, vol. 8, no. 1, 2013, e54706.
“Cognitive Behavioral Therapy is Effective in Misophonia: An Open Trial,” Arjan E., Schröder, Nienke C. Vulink, Arnoud J. van Loon, and Damiaan A. Denys, Journal of Affective Disorders, vol. 217, 2017, pp. 289-294.
Номінація «Медична освіта»
Тут зібралась елітна компанія — Жаїр Болсонаро з Бразилії, Борис Джонсон з Великобританії, Нарендра Моді з Індії, Андрес Мануель Лопес Обрадор з Мексики, Олександр Лукашенко з Білорусі, Дональд Трамп зі США, Реджеп Таїп Ердоган з Туреччини, Володимир Путін з Росії та Гурбангули Бердимухамедов з Туркменістану за використання пандемії Covid-19 для навчання нашої цивілізації простій істині, що політики можуть мати більш безпосередній вплив на життя та смерть, ніж вчені та лікарі. Наші майстри спорту по боротьбі з коронавірусом нагороди уникли.
Це вже друга Ігнобелівська премія, присуджена Олександру Лукашенко. У 2013 році Ігнобелівську премію миру він отримав за те, що забороняв публічні аплодисменти. А співпризером тоді стала Білоруська державна міліція за арешт однорукої людини за аплодисменти.
Номінація «Матеріалознавство»
Перемогу очікувано здобули Метін Ерен, Мішель Беббер, Джеймс Норріс, Алісса Перроне, Ешлі Руткоскі, Майкл Вілсон та Мері Енн Раганті за те, що показали, що ножі, виготовлені із замороженого людського калу, погано працюють.
Про це був матеріал українською.
"Базову сировину для своїх студій виготовили самостійно (це варто відзнаки, бо могли б і лаборантів примусити, або на грантові гроші закупити). Один дослідник, наслідуючи народи півночі, перейшов на дієту з м’яса та тваринних жирів. Перейшов не просто так, а по науці: перші чотири дні дієти фекалії не збирали, лише на п’ятий приступили до відбору матеріалів. Друга дослідниця постачала наукову групу звичайними екскрементами пересічної сучасної людини — бо ж раптом виявиться, що і вони нічогенькі?"
А оригінальна стаття ось: “Experimental Replication Shows Knives Manufactured from Frozen Human Feces Do Not Work,” Metin I. Eren, Michelle R. Bebber, James D. Norris, Alyssa Perrone, Ashley Rutkoski, Michael Wilson, and Mary Ann Raghanti, Journal of Archaeological Science: Reports, vol. 27, no. 102002, October 2019.
А на фото — Єлена Боднар показує, як отримує ігнобелівку в 2009 році за винахід з перетворення бюстгальтера на захисну маску. Можна сказати, ця візіонерка просто випередила час: у 2020 таких умільців не бракує.
