У Вінниці віднайшли поховання УГА й армії УНР
Під час епідемії тифу у 1919 році тут було поховано від 8 до 9 тисяч вояків Української Народної Республіки та бійців Української Галицької Армії.
Пошуковці припускають, що це найбільше кладовище галицької армії. До прикладу, у Львові поховано 728 воїнів УГА, — передає Український мілітарний портал.
— Це — унікальна експедиція. Вже під час першого шурфування ґрунту ми виявили домовини, — прокоментував Святослав Шеремета, директор Меморіально-пошукового центру «Доля». — А за три дні роботи натрапили на десятки поховань. Це і домовини, в яких, ймовірно, ховали старшин та офіцерів, і масові братські могили— припускаємо, що в них поховані рядові стрільці.
Дослідник не відкидає версію, що братські могили копали, коли сил, часу і ресурсів вже бракувало, адже більшість вояків УГА померли від епідемії плямистого тифу.
Після встановлення точних меж кладовища є кілька варіантів розвитку подій. Це — і проведення ексгумації, і встановлення меморіального комплексу.
Директор Центру історії Вінниці Олександр Федоришен коментує, що цвинтар, створений сотню років тому, вже у 1926-28 роках перебував у занедбанні. А після Другої світової війни на місці масового поховання був розташований свинарник та господарка.
«Нарешті ті, хто давав присягу на вірність Україні 100 років тому, будуть достойно вшановані. Маємо плани до кінця року випустити мартиролог — список усіх загиблих в нашому місті вояків доби революції. Ці хлопці воювали під синьо-жовтим прапором. Це важливо і для сучасних воїнів, які зараз захищають Україну, — розуміти, що неважливо скільки пройде років, а нащадки про них пам’ятатимуть», – розказав Олександр Федоришен.
Свого часу вдалось виявити у фондах Державного архіву Вінницької області справу за січень 1919 р., в якій командувач Подільського корпусу Дієвої Армїі УНР Федір Колодій звертається до міської управи Вінниці з проханням виділити земельну ділянку під військовий цвинтар. У справі доволі чітко окреслені його межі.
У розпал епідемії тифу на Поділлі станом на січень 1920 р. у шпиталях Вінниці та міських околицях перебувало 8 743 вояка, з яких близько 90% померли. Поховання почали занепадати ще з перших десятиліть радянської влади. У 1970-х робітники 45-го заводу під час земляних робіт неодноразово натрапляли на кістки, втім, пов’язували їх із Другою світовою.
Нинішні розкопки не лише виявили самі поховання, а й локалізували територію цвинтаря.
Активне обговорення ймовірних поховань у Вінниці на вулиці Стрілецькій почалось після старту будівництва багатоквартирного будинку. Знайдений цвинтар розташований за кількасот метрів від нього. Командування Повітряних Сил та забудовник сприяли проведенню пошукових робіт.
Зараз дослідники з меморіально-пошукового центру «Доля» кажуть, що ні на території будівництва, ні поряд з нею цвинтар не розміщується. Ймовірно, що більша частина кладовища (більше 90 %) знаходиться на території «45-го заводу». Про це свідчать документи з Вінницької міської управи 1919 року, коли створювалось кладовище для військових, і підтверджують цю карту результати шурфування.
