Без стратегії. Що робити на тлі росту захворювань на коронавірус в Україні (ТОЧКА ЗОРУ)

Послаблення карантину 11 травня призвело до спалаху захворювань. Це чітко видно на графіку.

1.jpg

Про це пише Тимофій Мілованов, колишній міністр економічного розвитку та президент Київської школи економіки.

Кількість інфікованих починає значно зростати через два тижні після першого послаблення карантину. Два тижні — це межа інкубаційного періоду. Після цього кількість нових захворювань швидко виходять на рівень, коли вводили жорсткий карантин.

Що це означає? Якщо тренд продовжиться, рівень зростання захворювань зросте ще більше, коли закінчиться інкубаційний період після другого етапу послаблення карантину. Це створить тиск на політиків та змушуватиме їх повернутись до жорсткого карантину.

Найгірше для нас всіх, якщо держава буде постійно вводити карантин, потім його послаблювати, потім буде спалах і знову карантин. Такі цикли не дозволяють побороти розповсюдження інфекції і є дуже шкідливими для економіки. Уявіть, як складно всім, якщо ти відкриваєш свій бізнес на три тижні, потім закриваєш, потім знов відкриваєш.

Потрібно вибрати одну стратегію і дотримуватись її. Або як в Новій Зеландії, де був жорсткий карантин, поки не взагалі не стало нових випадків. Або як у Швеції, де економіку не закривають і карантину фактично немає. Найгірше — це не мати стратегії, діяти ситуативно і кидатись від крайності в крайність.

Особисто я за стратегію слабкого карантину, під час якого економіка може працювати. Краще зосередитись на тому, щоб бізнес працював відповідно до протиепідемічних вимог (маски, дезінфекція, відстань, тощо). Подивіться на метро. Його відкрили. Але фактично ніхто не контролює, чи дотримуються люди дистанції. І ні — вони не дотримуються. На прикладі метро зрозуміло, що потрібно його не закривати чи відкривати, а потрібно, щоб люди дотримувались правил під час користування метро.

Тому — адаптивний карантин з фокусом на правильну роботу підприємств, незважаючи на новий спалах. Ця позиція є моєю особистою. І не відтворює позицію Київської Школи Економіки.

А ось позиція Київської Школи Економіки

Максимальне значення нових випадків коронавірусу за день в Україні — 791. Це на 38 осіб більше і на 3 дні раніше, ніж повідомлялося в щоденній оперативній інформації МОЗ.

Чому це так? Усе тому, що МОЗ надає інформацію про кількість випадків не за датою тестування, а за датою отримання результатів тестування. Це означає, що якщо людину протестували 15 червня, а позитивні результати тестування надійшли 20 червня, то в статистиці МОЗ цей випадок буде відображений за 20 червня.

Чому це важливо? Тому що зростання поширеності захворюваності починається раніше, ніж це виявляється і відображається в офіційній статистиці МОЗ.

Аналіз Київської школи економіки даних НСЗУ, які оновлюються ретроспективно — на дату настання випадку, показує, що зростання захворюваності на COVID-19 почався вже місяць тому — з перших послаблень карантину 12 травня. Як видно з графіка, офіційні дані МОЗ “запізнюються” у виявленні тренду зростання захворюваності приблизно на тиждень.

З 27 травня почалася активна фаза зростання захворюваності — фактична кількість виявлених випадків на день (червона лінія) більша за офіційну статистику МОЗ (жовта лінія).

Що це означає? Це означає, що темпи захворюваності зростають. Якби захворюваність йшла на спад, ретроспективні оновлення НСЗУ показували б меншу фактичну кількість виявлених випадків за офіційну статистику МОЗ, і жовта лінія була б нижче від червоної. Чим більша відстань між жовтою і червоною лінією, тим швидше поширюється захворювання, і тим повільніше офіційна статистика МОЗ встигає виявляти тренд на зростання.

Аналіз Київської школи економіки показує, що якщо темпи зростання захворюваності будуть зберігатися, за 2 тижні в Україні буде в середньому більше тисячі нових хворих на день, а впродовж місяця — 1,500. Проте в офіційній статистиці ці дані можуть з’явитися з тижневим запізненням.

стратегія опініон коронавірус мілованов

Знак гривні
Знак гривні