Україна платить за кіловат-годину від сонячних електростанцій ушестеро дорожче, ніж Албанія
Як прогнозували «Тексти» ще в 2017 році, неадекватно завищені зелені тарифи спричинили в Україні рукотворну енергетичну кризу.
На ринку електроенергії закінчилися гроші для перехресного субсидування сонячних і вітроелектростанцій. Одночасно з цим непропорційний ріст відновлюваної генерації на тлі «карантинного» спаду споживання електроенергії змусив вимикати атомні енергоблоки – фундамент української енергетики.
Влада в пожежному режимі намагається вирішити створену нею ж проблему, пропонуючи власникам СЕС і ВЕС погодитися на зниження зелених тарифів (для великих сонячних електростанцій вони становлять близько 15 євроцентів за кіловат-годину). А ті, своєю чергою, демонструють принципову незгоду з подібним альтруїзмом за їхній рахунок. І натомість ведуть у медіа пропагандистську кампанію нібито на захист відновлюваної енергетики. Мовляв, Україна ж хоче захищати екологію – а це справа дорога. А якщо нема грошей на зелені тарифи, то чому б не підвищити вартість електроенергії для населення? Ми ж на Європу орієнтуємося, а там люди платять значно більше.
Оцінити рівень (не)адекватності ситуації з українськими зеленими тарифами можна, порівнявши їх із проектами з відновлюваної енергетики, які реалізуються зараз у Європі. Найсвіжіший приклад забезпечила Албанія. 28 травня був оприлюднений результат тендера набудівництво сонячної електростанції потужністю 140 мегават. Проект реалізовувався за підтримки Європейського банку реконструкції та розвитку. Ніяких фіксованих зелених тарифів не застосовували. Натомість понад 20 учасників міжнародного конкурсу змагалися за те, хто запропонує найвигіднішу ціну, за яку продаватиме електроенергію національному оператору енергоринку Албанії. Стартова планка становила 5,5 євроцентів за кіловат-годину – або майже втричі менше за чинний український зелений тариф. Переможцем стала французька компанія Voltalia, яка запропонувала продавати електроенергію по 2,489 євроценти – тобто, вшестеро (!!!) менше, ніж чинний український зелений тариф.
Важливий момент: ідеться не про собівартість генерації, а про ціну, за якої французи планують отримати прибуток, продаючи в албанську енергомережу електроенергію протягом наступних 15 років. Але й це ще не все: фіксована ціна буде застосована щодо половини згенерованої електроенергії. Інша половина буде продаватися на загальному ринку за загальними ж правилами.
Так, рівень інсоляції (кількості сонячної енергії на одиницю площі) у Албанії вищий, відповідно, одна й та сама сонячна панель згенерує більше енергії, ніж в Україні. Але це жодним чином не спростовує очевидного факту: зараз сонячна генерація є однією з найдешевших у виробництві, і субсидувати її за рахунок астрономічно високих зелених тарифів, що діють нині в Україні, – абсурд. Так само абсурдно захищати ці тарифи розповідями про захист довкілля або про те, що українці дуже мало платять за електроенергію. Нинішній непільговий тариф для населення – 1,68 гривень за кіловат-годину. Гривневий еквівалент французького тарифу для албанців – 73 копійки за кіловат-годину. Неважко зрозуміти, що навіть з урахуванням податків і зборів, а також меншої інсоляції, французи в гіпотетичних умовах чинного «українського» тарифу заробили б більше, ніж в Албанії.
