Гідроксіхлорохін, один із потенційних засобів проти COVID-19, виявився шкідливим. А може й ні
У п'ятницю в авторитетному медичному журналі Lancet з'явилася публікація з результатами оглядового дослідження щодо впливу хлорохіну на лікування хворих із COVID-19. Однак остаточні висновки, до отримання результатів рандомізованих досліджень, робити рано.
Ретроспективне дослідження на основі даних щодо 90+ тисяч хворих з 600+ лікарень показало вражаючі результати: згадані препарати начебто не лише не лікують, але й доволі ефективно вбивають пацієнтів!
Головний висновок авторів: якщо враховувати вік, стать, расу, супутні хвороби, важкість перебігу, то смертність у групі хворих, які отримували хлорохін/гідроксіхлорохін, удвічі більша (16-24% проти лише 9%) у порівнянні з тими, хто цих ліків не приймав. Це — дуже значний ефект.
Однак, не дивлячись на факт публікації в "Ланцеті", існує низка зауважень щодо реальності цих результатів. По-перше, це ретроспективне дослідження (тобто, автори провели аналіз наявних даних з багатьох джерел, а не проводили рандомізовані випробовування, що є "золотим стандартом" у медицині). По-друге, автори не повідомляють, звідки у них дані з такої кількості джерел, і відмовилися їх опублікувати. По-третє, фахівці зі статистики підозрюють, що методологія авторів містить низку проблемних моментів. Один із них — це неправильний контроль щодо того, наскільки були "важкими" пацієнти, які отримували вказані ліки.
Якщо детальніше — рішення про лікування хлорохіном та гідроксіхлорохіном приймається на основі стану пацієнта, і його шанси вижити — також ( стан пацієнта впливає і на рішення, хто отримає ліки, але також і на те, хто виживе, тобто, стан пацієнта є так званою confounded змінною по відношенню до шансів вижити і шансів отримати ліки). Грубо кажучи, ліки видавалися не випадковим пацієнтам, а тим, хто "важчий", і тому мав менше шансів вижити, тому виник зв'язок "отримав ліки — помер", і звідси смертність серед тих, хто отримав хлорохін — начебто більша, ніж серед тих, хто ліки не отримав.
Автори начебто намагалися врахувати такий вплив стану хворих, але за думкою статистиків — не дуже вдало. Вони це робили лише за двома спрощеними показниками, які не враховують часову динаміку зміни стану хворого. Схоже дослідження, опубліковане нещодавно в американському медичному журналі, не виявило такого зв'язку між смертністю і вживанням хлорохіну (можливо, тому, що в ньому оцінка стану хворого проводилася за набагато більш детальними критеріями). Нарешті, якщо є такий великий ефект між вживанням ліків і смертністю, то має бути залежність смертності від дози ліків. Однак про це автори дослідження у "Ланцеті" не згадують.
Висновок: говорити остаточно про шкідливість або корисність хлорохіну та його похідних можна буде лише після публікацій результатів рандомізованих випробовувань, які зараз проводяться низкою провідних наукових та фармацевтичних установ.
