Не всім вдається стати батьками методом місіонерської пози за 15 секунд. Чому сурогатне материнство – не "торгівля дітьми" (ТОЧКА ЗОРУ)
Раніше омбудсменка Денісова, а за нею "дитячий омудсмен" Кулеба заявили про необхідність заборони сурогатного матерства – одна для іноземців, інший узагалі. Журналістка Марина Данилюк-Єрмолаєва пише:
Добре, що пані українському омбудсмену вдалося стати мамою і бабусею гарних діточок природним способом.
Добре, що полісмени і стурбовані християни стають батьками без витратних ЕКО та сурогатного батьківства. А методом місіонерської пози за 15 секунд.
Але оце тупа істерія про «торгівлю дітьми» і заяви про те, як цих немовлят треба лишати в Україні... Ви при здоровому глузді?
Мільйони батьків готові пройти сім кіл пекла і витратити купу грошей, щоби стати батьками своєї біологічної дитини.
Не всі готові брати дитину з дитячого будинку. Це нормально.
Не всі готові прийняти те, що вони безплідні і їм ніколи не стати «мамою» чи «татом». І жити далі.
Українські сурогатні матері подарували комусь щастя вистражданого, виплаканого і вимоленого батьківства. Коли перед цим треба було зібрати купу грошей, знайти згодну на це українку і пройти купу болісних медичних процедур. З ніжками догори — і чоловікам, і жінкам.
Ви колись цікавились, хто погоджується стати сурогатною мамою в Україні?
Молоді й розлучені жінки. Обов’язково уже матері.
Молоді жінки з провінції, де про власних дітей не згадує біологічний батько. Який має амплуа тамтешнього банку сперми для всіх охочих.
І тому, якщо здоров’я дозволяє — дами йдуть на такий крок. Щоби сурогатне материнство для італійців чи американців дозволило їм поставити на ноги власних біологічних дітей.
Кожен рік ТСН розкручує якусь історію, коли біологічні батьки з боєм забирають із України своє маля. Бо локальні віруючі й неуки з державних органів щось не доробили чи не зрозуміли, і немовля хочуть залишити в дитбудинку. Із якого, можливо, тебе візьмуть на зйомки чергового Хржановського і ДАУ. Бо із сиротами можна робити все завгодно, і зйомки в кіно з Добкіним – ще не найгірше.
Якщо держава не вміє допомогти — краще стулити пельку. А ще краще прописати закони для сурогатного материнства. Щоби хто хотів — заробив, а хто хотів мати дитину — мав можливість зробити це в Україні.
Вважаю, держава, яка днями заховала від декларування власних байстрюків від лівих баб, не має права заглядати в труси і матки жінкам, які через сурогатне материнство можуть дати освіту й умови власній дитині.
І ще. Сподіваюсь — уся сотня немовлят поїде жити в свої рідні країни. Без ТСН і піарних перевірок поліції. Не думаю, що люди витрачали по 30-100 тисяч доларів, щоб викинути свою вистраждану дитину в українському сиротинці.
А церкві раджу займатися собою, а не моралізаторствувати про способи появи на світ дітей. Ваш іміджевий факап з коронавірусом іще свіжий.
