Дані показують: смертей, пов'язаних із пандемією COVID-19, суттєво більше, ніж офіційно реєструється – New York Times (ІНФОГРАФІКА)
New York Times зібрала багато даних і порівняла середню смертність за цей період у відповідних місцях із цьогорічною. Зараз виходить на 25 тисяч смертей більше, ніж повідомляють. Не всі можуть бути безпосередньо від COVID-19 – дехто просто не отримав лікування від інфарктів тощо, таке може відбуватися через перевантаженість лікарень. Утім, у деяких випадках очевидно йдеться про замовчування: наприклад, у Стамбулі чи Джакарті.
На цьому графіку пунктиром позначено середню зареєстровану кількість смертей за різні роки за відповідні періоди, а червоним – смертність цього року.
Принаймні на 25 тисяч людей більше померли під час пандемії за останній місяць, ніж про те свідчать офіційні дані смертності від COVID-19.
Імовірно, частково це пов'язано з тим, що не всі смерті реєструються та тестуються саме як смерті від коронавірусу – наприклад, можна записати "пневмонію" чи "серцеві хвороби" як причину смертності.
Крім того, люди можуть помирати НЕ в лікарнях, а вдома, у будинках для літніх людей, хоспісах тощо.
І по-третє, хтось міг померти тому, що вчасно не отримав медичної допомоги від інших хвороб (інфаркти, травми тощо) через те, що медична система перестала витримувати навантаження у зв'язку з пандемією.
Цієї весни в Парижі помирає вдвічі більше людей щодня, ніж у середньому, а в Нью-Йорку – вчетверо більше.
Звісно, деякі дані про смертність надходять із запізненням – але ці дані показують повніший портрет пандемії.
Більшість країн повідомляє лише про смерті, що стались у лікарнях.
"Яким би не було офіційне число будь-якого дня – воно сильно недооцінює справжню кількість", – каже Тім Ріффе, демограф німецького Інституту демографічних досліджень імені Макса Планка.
Однак особливо разюча різниця в країнах, які спершу не визнавали масштабу проблеми.
Наприклад, у самому лише Стамбулі зростання смертності порівняно з середньою становить 2100 людей за період з 9 березня по 12 квітня, проте це вдвічі більше за офіційно записану кількість смертей від коронавірусу, про які влада повідомила за цей період для всієї Туреччини!
Між іншим, зростання смертності в середині березня ще й доводить, що багато людей заразились у лютому – до того, як влада офіційно визнала перший випадок у Туреччині.
Іще виразніший приклад Джакарти, столиці Індонезії. Влада країни за березень визнала 84 смерті від коронавірусу – однак кількість поховань у столиці, які реєструються, за цей місяць на 1000 більша за середню.
Підрахунки New York Times, незалежно від нього, підтверджуються також і підрахунками іншого авторитетного видання – The Economist: ось їхня інфографіка.
На цій інфографіці бежеве над пунктиром і під оранжевим – це ті смерті, які перевищують середні значення для даного періоду, але не приписані до смертей від коронавірусу. Видно, що в Нью-Йорку або Швеції таких порівняно небагато. Натомість, в італійській Ломбардії, в Нідерландах та у згаданому Стамбулі – дуже багато.
Як відомо, Китай постфактум у півтора рази збільшив офіційні дані про смертність в Ухані після того, як громадськість засумнівалась у правдивості його даних. Можливо, це доведеться зробити й деяким іншим країнам.
Франція вже почала включати дані про людей, що померли поза лікарнями, у статистику. Британія тепер виписує дані на основі свідоцтв про смерть, коли тестування проводиться постфактум. І коронавірус включається, якщо він згадується у свідоцтві, навіть якщо людина мала багато інших попередніх хвороб – це дає точніші, але, звісно, запізнілі дані.
Демографи заявляють, що багато країн у зв'язку з надзвичайною ситуацією намагаються оприлюднювати дані якомога швидше. Втім, дані завжди неповні й надходять із запізненням, тож смерті понад середні в будь-якому разі недооцінені в кожен конкретний момент.
"У наступні кілька місяців стане можливою значно чіткіша картина", – сказав Патрік Герланд, демограф ООН.
При цьому демографи як з ООН, так і з інституту Макса Планка підкреслюють, що без нинішніх надзвичайних заходів – таких як соціальне дистанціювання, карантини, закриті кордони, але водночас робота медичної системи в посиленому режимі – ситуація була б на порядки гіршою.
