Екс-заступниця міністра оборони: ліквідація Офісу реформ – це зрада національних інтересів
"Я довго зберігала мовчання, відмовлялася коментувати поточні події журналістам, намагалася keep it professional, так би мовити", – пише у колонці на Українській Правді заступниця міністра оборони 2019-2020 років Аліна Фролова. Передруковуємо її повністю:
"Я пам'ятала, як з першого дня на посаді в міністерстві ти опиняєшся у вирі подій, і часто те, що здається ззовні, не є тим, що відбувається зсередини.
Я чесно намагалася дати час новому керівництву МОУ для формування власної позиції, сподіваючись, що погані передчуття, які я мала під час нового призначення, це лише емоції. Але...
Терпіння скінчилося вчора, коли я побачила ось це. Для тих, кому лінь читати, пояснюю: це відповідь Міністерства оборони на публікацію на Українській правді щодо згортання реформ, яка розійшлася дуже широко. Для тих, кому зовсім лінь, наведу цитату:
"31 березня новопризначений глава Міноборони Андрій Таран скасував наказ попереднього глави Степана Полторака від 29 березня 2019 року про трансформацію об'єднаного керівництва силами оборони і військового управління в Збройних Силах України.
Наказую визнати таким, що втратив чинність як реалізований, наказ Міністерства оборони України від 29 березня 2019 року №141 "Про трансформацію системи об'єднаного керівництва силами оборони та військового управління у Збройних силах України".
У відповідь на це спікер міністерства повідомила, що "в указе говорится не об отмене реформы армии, а о перезапуске Проектного офиса – совещательного консультативного органа в Комитете реформ Минобороны.
"Вообще речь идет о перезапуске деятельности Проектного офиса, вот и все. Речь идет о том, что была проведена детальная работа по аудиту деятельности членов Проектного офиса, которые не оправдали тех надежд, которые были у сотрудников Министерства обороны и иностранных партнеров", – сказала она".
Здивуванню немає меж, оскільки ні в наказі №141, ні в наказі №106 про його скасування – жодної згадки про Проєктний офіс реформ МОУ. Цей наказ стосується лише трансформації системи об'єднаного керівництва силами оборони та військового управління у ЗСУ.
По-перше, це абсолютна інновація – скасовувати наказ через… його виконання! Абсолютно унікальний прецедент.
Тим паче, що із виконанням тут можна довго сперечатися, тому що 141-ий наказ, окрім самого факту розподілу функцій, передбачав ще багато чого: створення проєктів, програм і власне ПРИНЦИПИ трансформації системи об'єднаного керівництва.
Що робити з цим – незрозуміло, особливо беручи до уваги всі ті питання щодо напряму руху розвитку ЗСУ, озвучені новим керівництвом МОУ.
По–друге, Проєктний офіс реформ (ПОР). Прямо за Фрейдом застереження вийшло. Тому що дійсно з першого дня нове керівництво МОУ системно знищувало ПОР.
Для тих, хто забув, що таке Проєктний офіс реформ МОУ, доповідаю: це перший зразок інтеграції експертних команд в реформування держорганів.
У листопаді 2014 року вісім волонтерів із проєкту "Волонтерський десант" стали консультантами Міністерства оборони України. Їхнім завданням було підсилення й оптимізація роботи МОУ та його структурних підрозділів, служб і зокрема департаменту держзакупівель.
"Волонтерський десант" заклав основи інституційних змін у МОУ, і вже на початку 2015 року реформи та нововведення стали набувати системного характеру.
В серпні 2015 року наказом міністра оборони України було створено ПОР, метою якого стало комплексне та експертне ведення процесу реформування МОУ (більше інформації тут).
Офіс працював із двома попередніми міністрами, і його внесок у реформування ЗСУ є абсолютно безцінним.
За цей період ПОР вдалося започаткувати систему електронних закупівель "Prozorro" в Міністерстві оборони, змінити систему харчування, реформувати сержантський корпус, змінити систему закупівель (що була однією з найбільших корупційних "дір" в системі і реформа якої власне перебуває під загрозою зараз), розробити нові підходи до системи забезпечення житлом, почати впровадження системи проєктного менеджменту і програмування, впровадження системи демократичного цивільного контролю, реформи системи професійної освіти, та ін.
Робота рухалася різним темпом, часто роками доводилося переборювати спротив системи, але вона йшла. Саме робота Офісу реформ була драйвером змін і давала надію багатьом професіоналам усередині системи.
При цьому ПОР завжди мав найвищий рівень довіри країн-партнерів. Через це уряд Великої Британії виділяв фінансування на експертів, уряд Сполучених штатів прив'язав виділення другої частини суми військової допомоги у 125 млн дол США зокрема до реалізації реформи закупівель.
А уряд Канади був готовий надати значне фінансування на розширення роботи команд реформ саме за моделлю ПОР.
Ви можете запитати будь-кого з іноземних радників, колишніх міністрів пана Полторака та пана Загороднюка, і їхній відгук буде абсолютно чітким: ПОР має беззаперечну репутацію.
В усіх, крім поточного керівництва МОУ. Виникає закономірне питання: чому? Думаю, такі питання виникають не тільки у мене, бо є заява Офісу реформ, є журналістські матеріали (всі факти, до речі, абсолютно відповідають дійсності).
Тепер хочу сказати кілька слів як професіонал в комунікаціях і як людина, котрій не байдужа якість держслужби. Рівень офіційних коментарів – це дно.
Цитую: "Извините, когда они себе рисовали зарплаты 80-100 тысяч, в то время (зная), сколько получают наши военнослужащие на передовой, в то время, сколько получают штатные майоры и офицеры другого уровня, это вызывает некоторые вопросы. А что же вы конкретно сделали? Вы только ругались между собой, кто из вас будет царицей. Как 3 царицы под окном пряли поздно вечерком. То есть, тот состав офиса реформ себя не оправдал, сейчас идет речь о том, что мы должны продолжать реформы".
Це коментар органу влади, міністерства оборони (!). Повний кошик маніпуляцій (про жодні 100 тис зарплати не йшлося) і непрофесіоналізму. Рівень дискусії вражає!
А взагалі, якщо відкинути сарказм і страшенний сум, мушу сказати: все, що робить зараз керівництво МОУ, – знищення реформаторів, придушення розвитку, відсутність нормальної комунікації з партнерами, відсутність комунікації про зміни у пріоритетах чи оголошення власного бачення – це зрада.
Не сакральна "українська зрада", а абсолютно реальна зрада національних інтересів. Через ідіотизм чи роботу на бік ворога. І я особисто миритися з цим не буду".
