Чому нема і не передбачається реалістичних моделей смертності від COVID-19
Світ перебуває в розпалі пандемії – й навіть не знає точно, справді в розпалі чи лише на початку. Чому так важко створювати реалістичні моделі майбутнього перебігу COVID-19?
Всі ми хочемо відповідей. І, з огляду на обсяг досліджень і даних, які збирають уряди й організації про новий коронавірус, здається, що відповіді мають з'являтися. Цифри є. Проблема в тому, що всі вони різні.
Центр запобігання хворобам США передбачає принаймні 200 тисяч загиблих у США. Натомість, Імперський коледж Лондона передбачив 2.2 млн померлих від коронавірусу (якщо ніхто не змінить поведінку).
Перший прогноз наводить цифру нарівні з кількістю людей, які щорічно помирають від травм і насильства в США. Другий до ближче до кількості людей, вбитих китайськими комуністами між 1950 та 1953 рр. Це, іншими словами, різниця між числом, з яким ми зазвичай живемо, і тим, що назавжди змінює країну.
М'яко кажучи, це величезна розбіжність, – пише видання Five Thirty-Eight, відоме своєю аналітикою.
Результати швидко змінюються, бо нема "сталих": постійно міняється як статистика, так і поведінка людей – в тому числі у відповідь на неї. Немає жодного X, Y, або Z, якими можна заповнити рівняння.
Наприклад, немає "рівня смертності" – є багато рівнів смертності. Зокрема, смертність у США буде більша, ніж у країні з меншим рівнем зайвої ваги серед населення (а отже, серцевих хвороб та діабету – чинників ризику). Те саме стосується смертності всередині США: якщо вірус поширюється на міста зі "старим" населенням, там смертність зростає.
До того ж, ми не знаємо справжнього рівня смертності в інших країнах. Числа – це не факти. Це результат суб'єктивних виборів (Китай спершу "не рахував" людей без симптомів, і лише згодом визнав це).
Є також незібрані чи неточні дані: якщо тестують надто мало людей, ми не знаємо справжньої кількості заражених – а отже, не знаємо, математично кажучи, "знаменника" дробу. (Якщо бути чесними, ми не знаємо й "чисельника", кількості померлих – але можна припускати, що тут принаймні ближчі до реальних цифр).
Візьмімо корабель Diamond Princess – там тестували 3063 людей з 3711, і рівень смертності становив 2.3%, якщо брати людей з симптомами – але 1.2%, якщо враховувати людей без симптомів. Але навіть це нічого не дає – бо все одно тестували не кожного, а головне, демографія (розподіл за віком) на кораблі не така, як в інших місцях.
Насправді ми навіть не знаємо, скільки людей заражаються (і є переносниками) без симптомів.
Далі (крім вікової демографії) треба враховувати медичну систему: скільки є ліжок, скільки є апаратів вентиляції легень (і скільки з них зламані, як у Монастириськах, одному з епіцентрів коронавірусу в Україні).
Словом, змінних більше, ніж сталих – плюс невідомість у цифрах.
Тим часом кількість хворих наближається до мільйона, з них майже кожен четвертий(!) – в США, й дуже помітна розбіжність у смертності в різних країнах.
