"Іспанка". Як вплинула на світ найбільша пандемія в новітній історії (ІНФОГРАФІКА)
"Іспанський" грип наприкінці Першої світової війни вбив більше людей, ніж сама війна в той рік – але ми про це на тлі "життя видатних людей" та "великих битв" майже не пам'ятаємо. А дарма.
За останні 150 років світ бачив безпрецедентне покращення здоров'я. Середня тривалість життя ПОДВОЇЛАСЯ – від 40 років до понад 80 в багатьох країнах. Але й у менш благополучних країнах тривалість життя також подвоїлася – просто в інших цифрах. Утім, найбільше вражає в цих графіках те, що в 1918-20 роках через масову загибель людей від пандемії "іспанського грипу" ця середня тривалість видимо знизилася в усьому світі.
"Іспанський" грип не походив з Іспанії й не поширився там більше, ніж в інших країнах – просто Іспанія не вступала у війну, тому без цензури могла писати про захворювання. Тоді як країни, що перебували в стані війни, не могли вільно повідомляти про справжній вплив на населення, щоб не "підірвати бойовий дух".
Пандемія почалася навесні 1918 року.
Середня кількість загиблих від грипу щороку – від 300 до 500 тисяч людей. "Іспанка" вдарила по світу принаймні в двісті разів сильніше – загинули, за різними оцінками, від 17 до 50 мільйонів людей (при тодішньому населенні світу в близько 1,8 млрд). Дехто каже про 100 млн загиблих.
Зрозуміло, в ті часи, та ще й під час війни, рахували гірше.
Але це означає, що від "іспанки" загинули від 2 до 5% людей на планеті.
Ось порівняння пандемії 1918-20 років та ще кількох пандемій, про які тим паче мало хто, крім спеціалістів, пам'ятає. Нижній рядок – типова щорічна смертність від грипу, для порівняння.
Чим іспанка відрізнялася від COVID-19
Якщо виключати той факт, що коронавірус належить до іншої групи вірусів, а брати лише практичні наслідки:
1) Якщо від COVID-19 помирають у першу чергу літні люди – то від "іспанки" найбільше помирали діти та молодь.
2) Під час "іспанки" багато країн намагалися приховати інформацію про епідемію. Сьогодні поширення інформації, звісно, недосконале – але все значно відкритіше.
3) Зате світ сьогодні значно більш "об'єднаний", що принесло віруси в усі куточки світу за дуже короткий час.
4) Багатьох смертей, які спричинила "іспанка", сьогодні можна було б уникнути, адже при грипі часто помирають від бактеріальних ускладнень, а не від самого грипу – сьогодні на це існують антибіотики.
5) "Іспанка" вдарила по населенню, яке в більшій частині було за межею бідності, напівголодне, часто послаблене ще й глобальною війною. Країни мали мало ресурсів, і більшу їх частину витратили та продовжували витрачати на війну.
6) Натомість і сьогодні в багатшому світі є значна частина бідних; існує думка, що по найбідніших COVID-19 може вдарити найсильніше.
Всі ці відмінності нагадують, що при проведенні порівнянь треба бути дуже обережними. Водночас, "іспанський грип" нагадує, насільки значним може бути вплив пандемії на світ – навіть у країнах, де перед тим здоров'я громадян довго і швидко зростало (див. перший графік). Новий патоген може спричинити жахливе руйнування. Тому "іспанка" може служити як застереження й одночасно як мотивація для підготовки до великих спалахів хвороб – їхню ймовірність епідеміологи й раніше розглядали як високу.
Детально англійською: Our World In Data
