Уряд заборонив експорт спирту. Економіка від цього втратить, а корупціонери зароблять

23 березня уряд заборонив експорт етилового спирту з території України до 1 червня. Прем’єр-міністр Шмигаль заявив, що це потрібно для забезпечення вітчизняних медичних підприємств та виробників антисептичних засобів. Він також пригрозив встановити пости контролю на виїзді зі спиртзаводів. Це рішення уряду викликає серйозні сумніви в його раціональності. Або ж навпаки – сумнівів у раціональності не викликає, от тільки ця раціональність може бути спрямована на створення мегаприбуткової корупційної схеми. І ось чому.

По-перше, в Україні роками існують колосальні надлишкові потужності з виробництва спирту. Водночас, саме виробництво постійно скорочується, на що так само постійно нарікали керівники спиртзаводів.

Ось офіційна статистика виробництва по роках, товарна номенклатура «Спирт етиловий неденатурований із вмістом спирту не менше 80 об.».

2013: 18.8 тисяч декалітрів

2014: 13.9 тисяч декалітрів

2015: 10.9 тисяч декалітрів

2016: 10.0 тисяч декалітрів

2017: 9.6 тисяч декалітрів

2018: 8.1 тисяч декалітрів

Як бачимо, з 2013 по 2018 рік виробництво неденатурованого спирту в Україні скоротилося у 2,3 рази. По денатурованому динаміка схожа – скорочення в 1,7 разів.

(Уважний читач скаже: це ж дані не по медичному спирту. Так, але уряд закриває експорт не тільки медичного, а й усіх видів «спирту етилового або інших дистилятів, крім біоетанолу та напоїв, одержаних шляхом перегонки». А по-друге, для потреб дезінфекції поверхонь (саме тут виник ажіотажний попит) кращим, ніж етиловий, є ізопропіловий спирт. Ця речовина – основний компонент зимової «незамерзайки» для автомобілів, і виробляють його в достатній кількості. Тобто, нема потреби витрачати саме етиловий спирт на різноманітні санітайзери, якщо ізопропілового вистачило б навіть не на протирання, а на миття рук).

Потужності з виробництва етилового спирту в Україні скорочувалися з трьох основних причин. Перша – це «випадіння» ринку Росії та країн колишнього СРСР. Друга – тіньове виробництво, коли по документах завод стоїть, а в реальності виробляє і продає «сірий» спирт. Третя – це банальне зниження попиту.

Втім, жодна з цих причин не перешкоджає швидкому відновленню виробництва. В умовах епідемії світовий попит на спирт у світі росте. Логічний крок у цій ситуації мав би бути протилежним – не закривати експорт, а навпаки, максимально наростити його, задіявши зупинені раніше потужності. І дати заробити державному (поки ще) монополісту (поки ще) «Укрспирт» – експортні доходи зараз в буквальному сенсі на вагу життя.

Власне, в «Укрспирті» так і зробили спочатку: 18 березня повідомили про запуск чотирьох заводів на додачу до десяти працюючих. І заявили, що готові збільшувати виробництво й надалі – мовляв, є й потужності, і сировина. Але вже 19 березня, за чотири дні до урядової ухвали, увімкнули задню – «Укрспирт» вирішив не продавати спирт на експорт.

Спирт від коронавірусу не лікує, і в терапевтичних процедурах його роль мінімальна. Для знезараження кращий не медичний спирт, а елементарно простий у виготовленні дезінфектор на основі ізопропанолу. Ажіотажний попит у населення скоро завершиться. Логіку заборони експорту етилового спирту неможливо пояснити раціональними економічними аргументами.

Втім, її дуже легко пояснити, якщо уявити собі, скільки в умовах блокування експорту заробить компанія, у якої є славнозвісна «дірка на кордоні», через яку можна вивозити спирт. І скільки занесуть посадовцю, який цю нелегальну чи напівлегальну «дірку» організує. Виглядає так, що певні люди мають серйозні наміри за пару місяців непогано заробити. І уряд, створивши непотрібне обмеження на експорт спирту, їм у цьому допомагає.

Знак гривні
Знак гривні