Хто не встиг, той спізнився. З центру Амстердама хочуть прибрати квартал червоних ліхтарів і туристичні точки з марихуаною

Амстердам століттями був центром сексіндустрії, і десятки років  – легального продажу канабісу, - нагадує Хмарочос. - Міська рада Амстердама розглядає пропозицію перенести квартал Червоних ліхтарів на околиці міста, де для цього створять інфраструктуру зі стрип-клубами, ресторанами і барами, при цьому знамениті кабінки з віконцями хочуть розташувати всередині будівлі.

Нагадаємо, що проституція в Амстердамі є легальною. У 1996 році міська влада порахувала усі будинки на вулиці Червоних ліхтарів, надавши їм право займатися віконною проституцією. Власники щотри роки поновлюють ліцензію на сексуальну роботу, яку автоматично втрачають, якщо порушують закон – скажімо, наймають неповнолітніх. 

Амстердам століттями був центром сексіндустрії, і десятки років  – легального продажу канабісу. Проте впродовж останніх кількох років йде тенденція до занепаду цих активностей. 

Нещодавно очільниця міста Фельке Хальсема виступила з пропозицією заборонити іноземцям купувати канабіс у 170 міських «кофешопах» Амстердама, де його продаж також є легальним. Цю пропозицію з великою ймовірністю можуть підтримати в березні цього року. 

Ідея реорганізувати сексуальну індустрію постала в зв’язку з розвитком технологій, які створили нові види послуг на ринку. Приміром, 40% віконець у Кварталі Червоних ліхтарів закрилися, оскільки значна частина секс-робітників і робітниць пропонують свої послуги через інтернет. Крім того, кількість «кав’ярень» також зменшилася майже вдвічі порівняно з 1990-ми – частково через закон, який забороняє продаж канабісу біля шкіл.

На думку очільниці Амстердама, яка, до речі, стала першою жінкою, що займає цю посаду не тимчасово, центр сексуальних розваг на околицях має покращити умови роботи і зробити саме заняття безпечнішим. 

«Сексуальна робота – це нормальна професія, і в нас немає наміру викинути її за межі міста. Просто ситуація така, що зараз у віконцях працюють здебільшого жінки-іноземки, і ми не знаємо, як вони туди потрапили, їх фотографують і, буває, висміюють», – пояснює Фельке Хальсема витоки своєї ідеї.

Водночас Амстердам, як і чимало інших європейських міст, упродовж останніх років потерпає від надмірної кількості туристів. Скажімо, у 2018 році Амстердам, у якому живе мільйон людей, відвідало близько 18 мільйонів туристів. 

Як сказано в листі до міської ради, серед відвідувачів кварталу червоних ліхтарів розрізняють три типи клієнтів: ті, хто приходить спеціально за сексуальними розвагами, ті, в кого інтерес до сексуальних розваг виникає прямо на місці, і туристи, який приходять подивитися, але майже ніколи не користуються секспослугами. Пропоновані зміни покликані якраз ускладнити доступ до еротичних центрів для тих, хто йде просто «на екскурсію».

Міська влада вважає, що новий центр еротики може створити безпечніші умови для секс-працівників з більшим рівнем анонімності, а також допоможе привабити більш добросовісних клієнтів. Проте, якщо такому центрові не вдасться залучити достатньо відвідувачів, то секс-працівники й працівниці, ймовірно, повернуться до центру міста. Оскільки ліцензовані віконця вже на той час не працюватимуть, то це може бути небезпечно. Такі випадки були в Цюриху (Швейцарія), де в спеціально побудованих еротичних центрах не було клієнтів, і секс-робітники і робітниці просто повернулися на вулицю. 

Тим часом, намагаючись подолати туристичний вуаєризм, від якого нібито страждає сексіндустрія, міська влада Амстердама, за даними Citylab, продовжує будувати нові готелі, збільшує пропускну здатність аеропорту і будує новий круїзний термінал. Усі ці дії мало нагадують заходи для зменшення туристичної активності.