В Інтернеті фігурує як політичний експерт та політолог. Український політик (народний депутат 3-го скликання), однак останні 20 років активною політикою не займався.

У 2021—2022 роках був спікером на проросійському телеканалі Євгена Мураєва «Наш», також його ретранслював проросійський ресурс «Знай.UA»¹.

Крім того, у травні 2021 року був гостем на підконтрольному Медведчук телеканалі «Перший незалежний», де переконував, що кримінальна справа проти Медведчука є політичною, а судді та правоохоронні органи нібито мають намір затягувати її через відсутність доказової бази. Після цього на низці інтернет-ресурсів, що до війни регулярно розміщували статті з піаром Медведчука, з’явилися однотипні матеріали на основі коментаря Білоуса:

• Билоус: Сторонники и противники Медведчука едины в одном — этот процесс является политическим (27.05.2021) (golos.ua²)

• Эксперт пояснил, почему власти Украины будут затягивать дело Медведчука (28.05.2021) (kp.ua³)

У липні 2022 року Білоуса затримали під час отримання хабара⁴. За даними слідства, колишній нардеп вимагав гроші у представника підприємства за обіцянку вплинути на ухвалення позитивного рішення в цивільній справі суддями одного з районних судів Києва й апеляційної інстанції. Підозрюваного затримали під час отримання частини хабаря (92 500 гривень).

Політична кар’єра

З 2000 по 2001 рік був членом партії «Нова політика»⁵.

З 1998 по 2002 рік став народним депутатом 3-го скликання як №19 партії НДП і на момент обрання був позаштатним радником президента України Леоніда Кучми.

У 1996 керував службою віцепрем’єрміністра України з політико-правових питань.

У 1994 року брав участь у виборах народних депутатів України (виборчий округ № 22, м. Київ). За результатами першого туру виборів отримав підтримку лише 12,02% (3 місце серед 19 претендентів) і не був обраним до парламенту.

З 1993 по 1994 роки був заступником начальника та начальником інформаційно-аналітичного управління Міністерства України у справах національностей та міграції.

З 1991 по 1996 рік був членом Партії демократичного відродження України (ПДВУ), а після того, як партія об’єдналася з Трудовим конгресом у НДП, став членом новоствореної політсили і очолював політраду пртії до 1999 року.

З 1991 по 1992 рік був референт-консультантом нардепа України Володимира Філенка.

У статті використано матеріали проекту «ПолітХаб», створеного Громадським рухом «Чесно».

Останнє оновлення: 13.12.2022