Проект існує виключно за підтримки небайдужих

Чигрин Віктор

Пов'язаний із соцопитуваннями

✕ Неактивний останні 5 років

Доктор соціологічних наук, професор, завідувач кафедри соціології Класичного приватного університету.

У 2012 році — директор Центру науково-прикладних досліджень «Соціо».

Дані Центру «Соціо» у 2012 та 2014 роках використовувалися у прихованій рекламі Компартією^1,2, а у 2015-му — Олександром Вілкулом³.

Помічник народного депутата 5-го (2006—2007) та 6-го скликань (2007—2012) Олександра Козуба (Партія регіонів) — на громадських засадах⁴.\

Помер 20 вересня 2022 року.

Останнє оновлення: 01.08.2023

Взаємозв'язки

Як пов'язані псевдосоціологи та приховані піарники

Чигрин Віктор

Соціо (Центр науково-прикладних досліджень)

Марунич Дмитро

Городецька Олена

Стоякін Василь

Агентство соціальних комунікацій

Центр досліджень проблем громадянського суспільства

Третій сектор

Центр політичного маркетингу (Дніпро)

Помічений(а) у піарі:

Олександр Вілкул , КПУ

Хронологія маніпуляцій

2012

Парламентські вибори

Піар Компартії

Цікавий факт:
04.10.2012 на близькому до КПУ телеканалі «Гамма» вийшла джинса із коментарями Марунича та близького до комуністів директора Центру політичного маркетингу (Дніпро) Василя Стоякіна¹.

«Комуністи не обмежуються рекламою, а агітують за себе реальними справами. Комуністи цілеспрямовано проводили роботу з виборцями задовго до виборів. Наприклад, партійний проект “Робота. Зарплата. Захист”, орієнтований на повернення заборгованостей із зарплат, стартував ще влітку 2010 року. У своїй парламентській діяльності КПУ ніколи не підтримувала законопроекти, які б вважала невідповідними своїм програмним установкам»².

— Василь Стоякін, з прес-релізу на «Інтерфаксі»

Дані опитування:
КПУ вже в серпні вийшла на тверде друге місце за східними областями України.

Хто оприлюднив:
Віктор Чигрин, директор центру «Соціо»,
Дмитро Марунич, координатор соціологічних проектів Центру «Соціо»,
Олена Городецька, супервайзер проектів Центру «Соціо»

Оприлюднено:
04.10.2012

Проведено:
Серпень — вересень 2012

На головну сторінку