У потоці безкінечних повідомлень, заяв, їхніх спростувань та нових заяв губиться суть подій. Тексти не женуться за новинами, натомість намагаються осягнути суть явищ, які визначають наше життя. Так само, як політичні діячі, новини багатьох ЗМІ використовують поширені стереотипи для залучення нових прихильників - і цим ще більше популяризують хибні уявлення. Тож часом нам доводиться спростовувати популярні міфи.
Добираючи теми для публікацій, Тексти завжди міркують, що нового можна сказати, яку користь принесе публікація, і як це допоможе країні та суспільству рухатися вперед. Тексти виходять за традиційний для українських медіа набір тем і шукають тенденції та події, які впливають на наше життя, але залишаються поза увагою широкого загалу. Часто реальність, у якій живуть українці, відрізняється від того, як показують це життя медіа. Тексти намагаються максимально показувати те, що є насправді. Тексти завжди цікавляться, що відбувається «на тій стороні Місяця», тобто там, куди більшість ЗМІ і політиків не дивляться. Тексти завжди прагнуть враховувати контекст, у якому відбуваються події, та дивитися з “іншого боку” (в нас навіть є такий тег).
Тексти подають контроверсійні думки, які виходять за межі поширеного дискурсу. Такі думки завжди слугують кращому розумінню проблеми і розширенню горизонтів. Тексти відкидають сенсаціоналізм.
Тексти створені не для того, щоб охопити певну частину людей, які просто належать до якоїсь демографічної групи (наприклад, читачі в круглих окулярах віком від 25 до 40 років). Коротко кажучи, Тексти не думають про свою аудиторію як про цільову групу у маркетинговому сенсі, — якій щось потрібно продати. Тексти бачать своїх читачів не як безлику масу з визначеними параметрами, а як цікавих людей, котрі хочуть краще зрозуміти світ і зрозуміти, що відбувається навколо. Тексти готують статті як в класичних журналістських жанрах, так і матеріали, побудовані на аналізі великих масивів даних. Тексти працюють для людей, котрі шукають глибокого аналізу, який в епоху соціальних медіа є дефіцитом.
Тексти сподіваються, що наші автори та редактори завжди відкриті до нових знань, поглядів і досвіду. Тексти відкидають поширене в Україні уявлення про журналістику, де репортер лише подає дві чи більше точок зору. Тексти очікують від авторів та редакторів того, що вони підійдуть до вивчення проблеми, про яку збираються писати, чесно, з чистим розумом і без упереджень, максимально вивчать питання, поспілкуються з усіма сторонами, перевірять усі дані і потім напишуть свій погляд на проблему. Тексти не мають наперед визначеної точки зору на багато подій. Але Тексти очікують, що наші автори та редактори матимуть точку зору на питання, яке вони максимально детально вивчили. При цьому Тексти розуміють, що більшість людей сприймають і оцінюють події через призму свого досвіду, соціального походження та багатьох інших особистісних факторів. Тому Тексти намагаються залучати до співпраці авторів з максимально різними життєвими історіями. З окремих питань Тексти можуть висловлювати редакційну точку зору.
Зараз Тексти існують завдяки грантам від міжнародних організацій. Ми отримуємо фінансування як на нашу журналістську роботу, так і на експертизу стану справ з відкритими даними. Інша, значно менша частина бюджету Текстів, — це наші лекції і семінари та виготовлення інфографіки для замовників. Тексти ніколи не отримували коштів від українських державних установ чи політичних партій і не планують цього робити. Ми не розміщуємо реклами. Наша мета на майбутнє — розробити систему, яка буде побудована на можливостях повної або часткової оплати контенту читачами, що дозволить зберігати редакційну незалежність. Так, серйозна журналістика - затратна справа, і її важко зробити прибутковою. Тому Тексти також обдумують можливість створення підприємства, на прибуток від якого зможе існувати редакція. Ми відкриті до співпраці з усіма зацікавленими, але є одна принципова умова: ніхто не може впливати на редакційну політику.
Тексти почалися з усвідомлення того, що українська журналістика пласка, спрощена і шаблонна, а ширший погляд на проблему — це радше виняток із правил. Тексти не претендують намагічне вирішення усіх проблем української журналістики. Тексти лише сподіваються урізноманітнити наш медіа-ландшафт, і ми робимо це, готуючи журналістські матеріали згідно з нашими принципами. Тексти розуміють, що вони не ідеальні, і залишаються відкритими до змін та вдосконалень.
