Піар на крові та сльозах: схоже, що Зеленський піде на будь-що заради красивої телекартинки
Президент Зеленський організував, а генпрокурор Рябошапка та люди з Офісу Президента виконали (через вплив на прокурорів та суддів) сумнівне з погляду закону звільнення убивць, диверсантів, терористів та зрадників. Суди терміново, в різних містах країни відпускають (на прохання прокурорів) засуджених та підозрюваних з поясненням "це потрібно для обміну". Деякі прокурори не захотіли, судячи з повідомлень у ЗМІ, брати на себе відповідальність за таке вільне трактування закону, і їх замінили на слухняних. Це найбільш несправедливий обмін з усіх, що проводилися між Росією та Україною.
Автор: Петро Тарасенко
Ми завжди віддавали більше, ніж забирали. Але сьогодні ми віддаємо Росії людей, котрі убивали мирних громадян, і частина з із них навіть не отримала вироку. Такого ще не було. Україна віддає п'ятьох підсудних беркутівців, котрих звинувачують у розстрілах на Інститутській. Цей епізод включає 47 смертей. Але крім цих п'яти беркутівців, інших звинувачених немає, усі втекли або померли. До організаторів важко протягнути ниточку.
Підозрювані та їхні адвокати всіляко затягували процес, аби вийти на волю за "законом Савченко", який рахує день в СІЗО як два дні отриманого покарання. Але при політичній волі прокуратури, ДБР (тепер ця структура розслідує справи) й МВС (може спонукати своїх працівників давати свідчення) можна було б встигнути винести вирок. Вони сиділи б недовго (через закон Савченко), за умови, що не отримали б довічне ув'язнення, але в будь якому разі справедливість була б відновлена.
Але віддають і тих, хто вбивав українців після Майдану.
Позитив
1. На батьківщину мають повернутися десятки (точне число невідомо) захоплених у заручники або взятих у полон українських громадян.
Напівпозитив
1. Росія, вимагаючи віддати їй "беркутів"-убивць, фактично визнала, що це вона й стоїть за розстрілами беззбройних. Але юридично тепер це довести буде практично не можливо. Імена організаторів і натхненникків злочину залишаться невідомими. А на те, як будуть думати про Росію в світі і в Україні, її не турбує. Те, що російські війська вийшли зі своєї бази в Криму й почали окупацію півострова саме в день розстрілів на Майдані, було відомо й раніше.
Наразі це все, що хоч якось можна назвати позитивом.
Негативи
1. Зеленському не вдалося домовитися про обмін “всіх на всіх”
Навіть по кількості людей, навіть якщо не брати до уваги того, кого забирає до себе Росія (велика група серед кандидатів на обмін, які поїдуть в Росію, складається з убивців, диверсантів, терористів та зрадників). Зеленський не зміг поставити перед Путіним умову руба: обміняти всіх на всіх.
За дужками залишилися долі сотень українців – політичних в'язнів (де-факто, заручників), що позбавлені свободи в Росії, в тому числі ув'язнених громадян України з Криму.
Це не дивно – тому що Путін нав'язав, а Зеленський погодився, що обмін буде, де-факто, між Україною та ОРДЛО, а не між Україною та Росією. До того ж, у Зеленського табу на тему Криму, тому це питання (і всі пов'язані з ним, наприклад, переслідування кримських татар) на зустрічі в Парижі не піднімалися.
2. Безкарність для терористів, убивць та зрадників. Несправедливість по відношенню до жертв злочинів
Ми можемо скільки завгодно говорити, що Росія забирає до себе злочинців, і цим частково визнає провину, однак головним меседжем дня є інший:
"Ви можетє совєршать на Украінє любиє прєступлєнія, ми всєгда сможем вас витащіть". Спроба закрити очі на минуле призведе до того, що у майбутньому подібні злочини відбудуться знову і знову.
Убиті на Майдані. Тих небагатьох підозрюваних в убивствах, яких вдалося встановити й затримати, тепер звільняють.
3. Символічне вбивство правосуддя в Україні
Так, ми знаємо (це підтверджується соцопитуваннями), що з правосуддям у нас в країні дуже погано. Однак подібне гучне, масове й одночасне ламання законів через коліно (десятки судів, сотні дотичних людей, широко відомі тяжкі злочини, за які вже не буде покарання), відбувається вперше в історії України. Поточна влада цим підтверджує головну й постійну тему російської пропаганди: те, що Україна є failed state, країною, яка не вдалася: домогтися справедливості та правосуддя в судах неможливо, а суд Лінча – чи не єдиний спосіб покарання злочинців.
4. Втрата суверенітету
У випадку цього обміну, Україна втратила суверенітет проводити внутрішні судові розслідування в справах, які не стосуються жодних зовнішніх третіх сторін. На вимогу навіть не Росії, а ОРДЛО(!!!) українські суди відпускають з під варти засуджених або людей, щодо яких судові розгляди ще не закінчені. На вимогу третіх сторін ми видаємо власних громадян – це теж свідчення втрати суверенітету. Ще раз, ми самі робимо з себе недодержаву, яка залежна від інших.
Чому на це пішов Зеленський? На нашу думку, його головна мотивація - це позитивний піар для нього особисто, навіть якщо це піар на крові та сльозах.
"Небесна сотня", десятки людей, вбитих російськими (або проросійськими) злочинцями, такі поняття, як справедливість, законність або почуття родичів жертв – речі, які для нього є дуже далекими. Натомість хороша телекартинка, високі рейтинги шоу – головні категорії, у рамках яких він мислить та діє.
Обміняти гідність, справедливість, законність на десять хвилин піару у телевізорі на Новий Рік? Легко! Дивіться незабаром на всіх телеканалах країни.
