Кінець світу не для обраних. У фільмі 2012 еліта рятується, а плебеї гинуть
«Світ, яким ви його знали, скоро перестане існувати», - каже президент Сполучених штатів Америки. Важко не погодитись - 12 трильйонів зовнішнього боргу, програна війна в Іраку, долар, що стрімко падає – здається, Pax Americana, що існує з кінця другої світової війни, вже дійсно прямує у прірву.
Свідком чергового голівудського апокаліпсису були: Олександра КИРИЧУК, Сергій КЛИМКО "Останній кінопоказ"
Молодий американський геолог Едріан Хемслі, проводячи дослідження в Індії, отримує жахливі дані – землі залишилося 3 роки. Якраз має наступити 2012 рік, коли згідно із календарем майя має загинути нинішня цивілізація. Терміново повернувшись до Сполучених Штатів, він доповідає про це президентові.
На позачерговому з’їзді G8 в умовах надзвичайної секретності голови провідних держав затверджують план порятунку: будівництво спеціальних кораблів, за допомогою яких частина населення може ці катаклізми пережити. Очевидно, що ця частина населення зовсім незначна.
Тим часом, автор невдалих апокаліптичних романів і за сумісництвом водій російського мільярдера Джексон Кертіс, випадково дізнається про наближення апокаліпсиса від старого хіпі – конспіролога.
Повернувшись на роботу він відвозить сім’ю мільярдера Карпова до літака, де його діти зверхньо кидають йому – ми врятуємося, а ти загинеш. Землю починає трусити. Кертіс стрімголов летить рятувати власну сім’ю.
Падаючі будинки, розлами, трафік перегороджує їм дорогу, проте письменника уже не зупинити. Каліфорнія за півгодини опиняється під водою. У телетрансляціях догорають континенти.
Океан поступово поглинає те, що ще недавно було людською цивілізацією
Ще на початку століття американець Альфред Мехен постулював: «Володіння морем вирішує справу». Коли світу загрожує глобальна повінь, хто крім морської імперії здатен врятувати себе, максимально ефективно використавши ресурси «партнерів»?
У 90-х роках професійний юрист Володимир Жириновський пропонував перейменувати Російську Федерацію на «Державу Росія», щоб цілком легально списати величезний зовнішній борг СРСР, який за собою визнав уряд Єльцина.
Ця порада вдало реалізована у фільмі: в той час як американські спецслужби разом із своїм східним стратегічним партнером в горах Тибету закладають основи нового варіанту суперсили, старий американський світ гине разом із старим президентом, надаючи можливість уникнути номінальної політично – економічної спадковості.
Проте справа президента продовжує жити – його дочка разом із молодим чорношкірим науковцем, що так нагадує її батька, перебувають у вирі подій, більше того, самовіддано беруть на себе відповідальність за їх розвиток. Через несподіваний пролам в одному з ковчегів всесвітня економічно-фінансова еліта, втративши всі свої набутки під час всесвітньої географічної кризи раптово опиняється за бортом. Перетворившись в такий спосіб на декласований елемент.
У цей скрутний момент оновлений варіант Обами - Едріан Хемслі демонструє зразок демократичного централізму по-американськи: апелюючи до людяності світових лідерів в ході палкої промови, достойної Джеферсона, він змушує світове співтовариство та свого політичного опонента-республіканця, прийняти цих заблудлих овець на вцілілий корабель, отримуючи нових васалів.
Перша хвиля добігає Евересту, знаменуючи початку нового епохального відліку. Америка залишається на капітанському містку історії, в той час коли Росія, європейські країни і навіть Китай перебувають на нижчих палубах. Стартувавши з китайської платформи, кораблі прямують до Африки, яка в результаті катаклізму стала єдиним суходолом, щоб започаткувати новий світовий порядок.
Проте, фантазуючи щодо бажаної для Америки геополітичної конфігурації, уможливленої глобальним катаклізмом Емеріх, в той же час, дає глядачу достатньо підстав і для протестного сприйняття змальованого ним «світлого майбутнього».
Зрештою, переможний хід в світле майбутнє, очоленої Америкою флотилії світової еліти, здійснюється ціною Апокаліпсису. І пропуск в «прекрасний новий світ» отримують тільки обрані, - до того ж не Богом, а, радше, капіталом.
Тож, «сильні світу цього» планують конфігурацію майбутнього світу.
Група засекречених експертів, здійснює відбір компонентів з надбань людської цивілізації, що можуть пригодитися на борту «корабля сучасності». Простих же смертних в цей час запевняють з екранів телебачення, що всі ознаки наближення глобального катаклізму цілком безпідставні, позбавляючи їх тим самим навіть найменшого шансу на порятунок, – зайвий тягар нікому не потрібен.
А тим, хто звик до заспокійливих обіцянок влади ставитися з недовірою, пропонують біблейський трепет перед судним днем, смиренне очікування «фатального кінця».
З такої перспективи традиційний голлівудський хеппі-енд набуває іншого сенсу. В той час як приречені маси стоїчно зустрічають свою загибель, капіталістичний істеблішмент поспішає в майбутнє в якості «представників людської цивілізації».
Щоправда, неможна ігнорувати й того факту, що врятуватися вдається також кільком «пересічним громадянам». Але останні, потрапляють на корабель сучасності, по перше, нелегально, а по-друге, вся історія їх спасіння, як влучно зазначають критики, виглядає з погляду здорового глузду цілком неправдоподібно.
Кінець світу за Голівудом буде яскравим і красивим
Звісно, є підстави розглядати такий порятунок «людей з народу», з якими може ідентифікуватися глядач, як подароване останньому фальшиве заспокоєння. Але чому б і не розцінювати це, аж надто утопічне, спасіння тих, кому світовою елітою було відведене місце в минулому метафорично - як заклик відкинути об’єктивні міркування «здорового глузду» саме на користь утопічної дії.
В зображеній Емеріхом ситуації «кінця світу», простонародним щасливцям вдається врятуватися на завдяки вдало використаному одному на мільярди шансу, але швидше всупереч відсутності будь-яких шансів. Запорукою їх виживання є винятково готовність діяти без огляду на реальну ситуацію.
«Об’єктивна картина світу» завжди на боці правлячих еліт, бо саме вони її створюють, і єдиний спосіб вписатися в неї діяти керуючись утопічними, а не «реальними» перспективами.
Хочеться принаймні вірити в те, що останні кадри фільму, де погляду «обраних» відкривається чудовий краєвид призначеного для них оновленого світу, сколихнуть у глядачів почуття обурення та несправедливості. Адже в цій історії як ніколи очевидно, що запропонований хеппі-енд їх не стосується.
