1500 євро за теракт в Україні. Німецька прокуратура розслідує, хто фінансував виставу з підпалом угорського центру в Ужгороді

Нещодавно програма-розслідування «Kontraste» на першому державному каналі ARD уже не соромлячись згадувала його ім'я.

З одного боку, державні журналісти не дуже полюбляють АдН і, здавалось би, повинні скористатись цією історією. З іншого, якщо йти за логікою розслідування, то німецькі націоналісти руками польських націоналістів робили картинку для світових ЗМІ про існування українських націоналістів-терористів. Тобто, розмови про радикалів в Україні виявляються принаймні перебільшеними. А задля потрібної картинки в Україну на німецькі гроші аж довелось везти польських радикалів. Важко таку історію зрозуміти простому німцю.

Мануель Оксенрайтер — помічник депутата Бундестагу Маркуса Фронмайєра (Markus Frohnmaier) від АдН. За його словами, він розійшовся з Оксенрайтером за обопільною згодою. Однак за справу взялася берлінська прокуратура.

Мануель Оксенрайтер та ідеолог «русского міра» Олександр Дугін

Отже, все почалось з того, що польські спецслужби затримали своїх націоналістів, які під час слідства зізнались у підпалі угорського культурного центру в Ужгороді. При розслідуванні зайшла мова про замовника — «німецького журналіста». Довго шукати його не довелось, адже Оксенрайтер неодноразово фотографувався на зустрічах з польськими «колегами».

Журналістам «T-Online» вдалось подивитись на матеріали справи. За операцію заплатили 1500 євро. Обвинувачений у німецькій пресі проходить як Michal P. — в українській пресі з цим простіше, тому що мова, скоріш за все, йде про польського націоналіста, 28-річного Міхала Прокоповича, колишнього члена праворадикальної організації «Falanga» та партії «Zmiana».

Спочатку Міхал отримав 500 євро авансом, який йому переслали у книжці — у справі є відповідний доказ отримання посилки з Німеччини. 4 лютого 2018 року в Ужгороді невідомі підпалили угорський культурний центр.

А вже 7 лютого Прокопович летить рейсом LO 387 польської авіакомпанії «LOT» до Берліна, де в аеропорті Тегель повинен був зустрітись із Оксенрайтером для отримання решти суми. Доказом їхньої зустрічі є листування Міхала П. з дружиною, яке є в кримінальному провадженні.

Тут треба окремо зазначити, як німецькі журналісти пишуть про роботу польської розвідки ABW — Міхал користувався двома телефонами, спочатку листування здійснювалось через Facebook, а потім вони перейшли до шифрованого месенджера Telegram. Польським розвідникам нібито вдалось відновити видалені чати та проаналізувати їх. Тут можна окремо сказати: можливо, це красива легенда, а насправді все листування польських націоналістів з самого початку читала польська розвідка — для цього такі організації й існують. У Telegram у листуванні проходить фото Оксенрайтера як профільна фотографія співбесідника.

Отже, читаємо чат:

Міхал пише дружині біля 10-ї ранку після приземлення: «Привіт, люба, нарешті приземлився в цьому непривітному Берліні :) Ще не бачив тут біженців, але як побачу, то сфотографую :)»

Дружина: «То о котрій ти зустрічаєшся з Мануелем?» (Мануель Оксенрайтер?)

Міхал П.: «Об 11:30, а о 19:30 лечу назад через Варшаву. Мабуть, візьму таксі, бо не хочу їздити ввечері з такою кількістю готівки».

У Берліні йому передали ще одну книжку з п'ятьма купюрами номіналом 200 євро. Міхал Прокопович передав двом виконавцям, Адріану Марглевському (Adrian Marglewski) та Томашу Рафал Шимковяку (Tomasz Rafal Szymkowiak) по 1000 злотих (близько 200 євро). Вони начебто не знали про існування німецького замовника.

Окремо відзначу злагоджену роботу українських та польських спецслужб, які розкрили цю справу. Скоріш за все, поляки «вели» своїх радикалів, і потім разом з українськими колегами викрили всю мережу та замовника. Українські правоохоронці пояснюють свій успіх тим, що знайшли відео з заправки, де ці два поляки купували бензин у каністру.

У німецьких журналістів виникають логічні запитання про фінансування цієї справи. У розповіді про Оксенрайтера йому пригадують і знайомство з Дугіним, і постійні контакти з росіянами на різних форумах. Загалом, для нього ця історія стане гарною рекламою.

Оксенрайтер — головний редактор маловідомого правого журналу «Zuerst!», належить до політичних маргіналів, які залюбки відкрито йдуть на контакт із Росією. Його ім'я згадується у зламаній пошті помічника Дугіна як людини, яка дала згоду взяти участь в інформаційній або організаційній роботі «проросійського штибу».

Німецькі журналісти також пригадали його численні інтерв’ю для російського проекту «Катехон», який пов’язують з одним із «батьків Новоросії» олігархом Костянтином Малофєєвим. Також у нього частенько беруть коментарі на ще одному проекті Малофєєва — телеканалі «Царьград».

Поки слідство триває й немає чіткого обвинувачення, німецьким журналістам залишається тільки обережно ставити питання: «Cui prodest?» («Кому це вигідно?»).

Роздуми на полях

Німецька партія АдН — доволі строката організація, до якої входять декілька відверто проросійських політиків. Маркус Фронмайєр (це його помічник наймав поляків) — молода «зірка» німецьких консерваторів, який дуже полюбляє відвідувати окуповані Крим чи Донбас.

Два роки тому він узяв собі за дружину журналістку газети «Ізвєстія» Дарью Цой. Свого часу вона активно писала про Україну та Німеччину.

Так чи інакше, але ще декілька років тому праві політики були політичними маргіналами й могли лише мріяти потрапити до земельних парламентів чи Бундестагу. Однак АдН при розбудові партії активно залучала до своїх лав таких кадрів. Власне, це зараз вилазить партії боком — нещодавно стало відомо, що за партією спостерігатиме відомство з охорони конституції (місцева внутрішня спецслужба).

Залишається відкритим питання фінансування ужгородської вистави з підпалом. Депутат від Партії зелених Мануель Саррацин дещо спрощено натякає, що зарплатня німецького депутата могла б піти на фінансування терактів за кордоном.

Наївне пояснення, адже не дуже зрозуміло, навіщо це німецькому депутату? Щоб що?

У цьому контексті одразу згадується історія з білорусом Олександром Усовським, про яку писав український проект розслідувань «InformNapalm» (1, 2).

Українським хакерам вдалось зламати листування білоруського політтехнолога Олександра Усовського, з якого стало відомо, що він пропонував свої послуги росіянам. У 2014 році вони замовили йому антиукраїнські акції у Східній Європі: від плюндрування українських пам’ятників в Польщі — до організації антиукраїнських мітингів. Зокрема, відеозвіти про проведення акцій надсилались до Москви. Фінансування окремих акцій здійснювалося через перекази платіжною системою «Western Union». Ця історія набула широкого розголосу в Україні та Польщі, адже посварити дві країни намагалась Росія.

Усовський виходив на контакт із польськими правими та місцевими націоналістами. Фактично в тих акціях брали участь люди з того ж політичного спектру, яких зараз судять за підпал в Ужгороді. Усовський також контактував з депутатом Держдуми від «Єдиної Росії» Костянтином Затуліним.

І тоді, й зараз росіяни використовували налагоджені зв’язки з політичними маргіналами у Східній Європі.

Власне, сумнівів у тому, що за цією справою стоїть Росія, немає. Але зараз слідство веде німецька сторона, яка повинна дізнатись, звідки гроші з'явились в Оксенрайтера, і як до цієї справи причетний Фронмайєр.

Для АдН ця справа — чергова PR-поразка. Але партія сама бачила, кого брала до своїх партійних списків та зрештою загралась у любов до Росії.

Якраз цими днями АдН подала свій парламентський запит про перегляд стосунків із Росією під промовистою назвою «Кооперація замість конфронтації».

Але обговорення не вийшло, бо одночасно німецькі журналісти опублікували своє розслідування про Оксенрайтера. Спроби АдН пролобіювати проросійські питання в Бундестагу завершились дискусією про роль (уже) колишніх робітників партії в терористичних актах в Україні.

Для польських націоналістів це черговий дзвіночок — з 2016 року там сидить під слідством один з лідерів радикальних націоналістів Матеуш Піскорський, якого звинувачують в роботі на Росію та Китай. Історія з Усовським та антиукраїнськими акціями за російські гроші залишають багато запитань про стосунки польських правих із росіянами. Скоріш за все, польська спецслужба ABW ретельно стежитьє за всіма місцевими радикалами, які фактично «допомогли» засвітити вже німецький слід. Тож чекаємо нових повідомлень німецьких ЗМІ, які ще довго будуть нагадувати цю історію в репортажах про АдН.

корисні ідіоти росіія німеччина Європа