Вічне сіяніє совка. Жлоб-дизайн українських квартир
Чудовим індикатором естетичних уподобань пересічних українців є інтер’єри квартир. Аби порівняти як відрізняються смаки у різних регіонах, ми попросили професійного мандрівника проаналізувати стилістику помешкань, котрі здаються в оренду поденно.
Квартирні інтер’єри досліджувала: Антоніна Малей , в рамках проекту "Естетика сучасної України"
Останнім часом в мандрівках я віддаю перевагу оренді квартир, а не готельним номерам – це виходить значно дешевше. Вагомою перевагою є кухня, де можна щось приготувати і на тому суттєво зекономити.
Але якщо в «апартаментах» зроблений ремонт, то чомусь людьми, котрі найбільшим шиком вважають присутність в квартирі шпалер «в жуткіх розочках», причому бажано щоб кольори були неприродними, яскравими і переливались. Щоб, як кажуть на селі, аж очі вбирало.
Хоча насправді секрет комфорту простий - варто пофарбувати стіни в приємний колір, повісити симпатичні шторки і поставити добротне двоспальне ліжко (а не тулити два односпальних, так що вночі щось тверде і дерев’яне врізається в вашу ніжну філейну частину тіла).
Львів – забудьте про австрійців!
Перш за все скажу про моє улюблене місто Лева. Проходячи повз будиночки зі старою австрійською архітектурою, я завжди намагалась зазирнути у вікна і мрійливо уявляла собі інтер’єри в старовинному стилі – важкі різні комоди та шафи, порцеляна з таємничими малюнками в серванті, світло затишно розсіюється з-під бордового абажура. В такій квартирі я страшенно хотіла б пожити декілька днів у Львові.
Але коли я полізла на сайти з нерухомості, моїй мрії розбились об малинові стіні та дешеві картини з леопардами, пандами та іншою екзотичною живністю, включаючи фотографії дівчат з голим пишним бюстом . Знайти пристойний варіант виявилось непросто. І це в місті, мешканці якого завжди заявляли про свій гарний смак!
Але слава Богу, Львів місто туристичне, де шалений попит вже створює хоч малу частину але адекватних пропозицій. Варто було провести і Інтернеті якихось пару днів, як я знайшла і симпатичні квартири. Хоча мені і шкода здавати рибне місце, але все ж похвалюсь своїми здобутками – ось таку гарненьку квартирку на вулиці Костя Левицького я нарила серед безлічі інших.
Всього 10 хвилин пішки від центру, в квартирі може заночувати четверо людей і коштує вона всього 270 грн! Мене просто полонив другий півповерх, паркет, чистий червоний колір меблів та покривала. Хоча зняти нам її не вдалось – у Львові проходив Форум видавців, і власники відмовлялись здавати менше, ніж на чотири доби.
Підкупає дешевизною закарпатське місто Ужгород: тут однокімнатну квартиру можна орендувати за 110 грн. Правда, описів квартири не вистачає, а ліжко односпальне і коротке. Доплативши 50 грн отримуєте більше квартиру з двоспальним розкладним ліжком і комп’ютерним куточком – прогрес завітав і в українські регіони! Хоча не здивуюся, якщо виявиться, що комп’ютер принесли сюди спеціально на фотосесію.
в Ужгороді
Запоріжжя – блєск і ніщєта
Е-е, стійте, вам пропонують «елітні квартири» в Запоріжжі? Раджу не витрачати часу, бо інколи «елітність» заключається виключно в арках а-ля «євроремонт» та розквецяних страшними картинами стінах, що перетворюють спальню в радянський будинок культури з мозаїкою типу «Космос». До речі, це називається авторський дизайн.
Додайте сюди постіль, що блищить і переливається, та дзеркальну шафу впритул до ліжка – отримуємо ідеальний зразок елітного жлоб-стайла. Коштує це чудо дизайну 450 грн за добу, 300 грн за ніч і 200 грн за 3 години (в принципі вже ясно, на яку «попелюшку» із кавалером чекає золота постіль).
Всього за 180 грн можна пожити добу в в квартирі із невеликою, але «дуже функціональною кухнею» - це видно вже на фотографії, де в крихітній кімнатці чайник, що стоїть на мікрохвильовці, що стоїть на холодильнику - як у казці про бременських музикантів. От що означає вигідно подати товар!
Від фотографії кімнат аж в очах рябить – килими, візерунки, штучні квіти і старий телевізор в кутку. Щоб ви правильно зрозуміли, що це, в описі квартири сказано: «бальшой тєлєвізор».
Полтава – килими з дірками
Якось мені потрібно було поїхати в Полтаву на кілька днів. Підшукую собі напередодні місце нічлігу, знаходжу сторінку «квартири Полтави» . Головна сторінка просто дихає японським комфортом – нічого зайвого, низькі м’які меблі, приємні пастельні кольори. Вражена, клацаю на кнопку «наши квартири» і не знаходжу там нічого подібного. Натомість пропонують дві квартири з девізом «чистенько і простенько, подекуди в дірочках» по 150 грн.
Я за своїм дитинством у квартирі-"гостинці" щось не дуже скучила, тому мене мало приваблює кімната з витертою до дірок доріжкою та страшною скатертиною з бахромою, зібраними тут за принципом «що добрі люди віддали, то і постелили». І навіть те, що кухня обладнана всією необхідною технікою, не спокушає, адже після такої печальної квартири в Полтаву навряд чи захочеться приїхати ще раз.
Друга квартира викликає ще менше бажання в неї навідатись, не те що заночувати. Полірований столик із двома стільцями дуже самотньо виглядає в страшній пустці на фоні старанно зафіксованих камерою шпалер у плямах (це ж не соромно таке показувати!
Чесно кажучи, без сміху дивитись на цю квартиру я не можу. Ось рожевий коридор, схожий на картину сюрреаліста, що вирішив замалювати свій кошмар. На підтвердження того, що у авторів диво-інтер’єру руки з одного місця ростуть, тут все косо і криво – пофарбовані в червоне плінтуси і вішалка для одягу утворюють нерівні лінії, які весь час наче хочуть перетнутись. І просто добила мене золота дамська сумка, що красується на вішалці серед всього цього жахіття . Мовляв, у нас навіть принцеси з їх позолоченим гардеробом почувають себе як вдома!
Хоча знайшлись варіанти і симпатичніші, за які просять вже більше грошей - близько $60. за ці гроші обіцяють не просто елітні квартири, а справжню «Обитель Богов – не меньше, не больше» з «бєсподобним відом із окна», хоча останній на фотографіях оцінити не вадлось, бо він закритий шторами. Хоча і «обітєль богов» подкачала дешевими клейончастими скатертинами, тут зупинитись я вже не проти.
Варто порівняти українські квартири з, наприклад, апартаментами з провінційного чеського міста Ческі Крумлов, де такий чудовий варіант коштує приблизно 550 грн на добу (мої улюблені апартаменти №12). Сюди відразу хочеться приїхати хоча б для того, щоб переночувати в просторому ліжку у цій наповненій світлом і затишком кімнаті.
Сподіваюсь, ми дочекаємось теж моменту, коли господарі українських квартир стануть здавати їх не за принципом «на тобі Боже, що мені не гоже», а з бажанням знайти постійного клієнта.
