Навіщо ДАІшники вимикають світлофори на перехрестях. Пастка із смугастих палочок
Незважаючи на вихідний день та ранковий час, на шиномонтажній «точці» в передмісті Житомира зібралася невелика черга. «Скажи, а ти бачив, ДАІшники ще стоять на повороті, - звернувся до мене чолов’яга, що чекав на «перевзування» свого старенького «Опеля». – Знову, так їх перетак, виїхали на полювання.» Я трохи здивувався: у словах дядька звучало не класичне автомобілістьке невдоволення ДАЇшними діями, а неприхована ненависть. Чого це він? Мій особистий досвід зустрічей з ДАІ свідчив: якщо не порушуєш, то боятися тобі нема чого. Через півгодини я зрозумів причину цієї ненависті – коли на тому самому повороті потрапив у підготовлену ДАІшниками пастку.
АВТОР: Сергій ЛУК'ЯНЧУК
«На забороняючий жест регулювальника»
З шиномонтажу я повертався у гарному настрої – навіть якщо завтра випаде сніг, можна не хвилюватися. Пам’ятаючи про попередження чолов’яги в черзі, їхав максимально коректно: чітко тримав дозволену швидкість і навіть кілька разів пригальмував перед порожніми пішохідними переходами – про всяк випадок.
Попереду – перехрестя. Півтори години тому я проїхав його без жодних проблем, хоча це, зазвичай, напружене місце: тут виїзд з Житомира у південному напрямку.
Тю, а це що таке? Попереду на під’їзді до перехрестя – скупчення машин. Під’їжджаю ближче і бачу: світлофор блимає жовтим кольором, посеред перехрестя – регулювальник, біля узбіччя з трьох сторін – ДАЇшні машини. Незрозуміло, з чого такий переполох, але що робити – чекаю, коли можна буде повертати наліво. Регулювальник пропускає перпендикулярний потік машин, потім дає сигнал рухатися «моїй» вулиці. І в цей момент чорний позашляховик «Туарег», що стоїть за мною, починає сигналити й блимати фарами – мовляв, чого стоїш, їдь...
З фактичної точки зору, я не зробив нічого небезпечного. З увімкненими лівими поворотниками виїхав на перехрестя, пропускаючи зустрічний потік – точнісінько так само, як зробив би на зелене світло світлофора. Але в тому-то й річ, що в регулювальника є окремий жест, що дозволяє рухатися тим, хто повертає наліво. Я про це знав – але відволікся на нахабу ззаду.
Ну й результат – регулювальник жезлом вказує на узбіччя, саме туди, де стоїть одна з ДАІшних машин. Зліва від мене з прискоренням проїжджає той самий «Туарег» - його регулювальник не зупиняє. Зупиняюся, намагаюся пояснити – ви ж бачили, що мене по суті спровокували на порушення, а ви навіть не затримали це авто... Жодної реакції.
А далі – знайома всім автомобілістам неприємна процедура. Протокол, постанова про адміністративне порушення. І штраф – 425 грн за порушення правил дорожного руху – «проїзд на забороняючий жест регулювальника».
Здавалося б, про що тут говорити? Порушення було, все законно. Як би не так.
ДАІ проти світлофорів
«Кажеш, тебе зловили на перехресті Жуйка та Великої Бердичівської», - в голосі знайомого, що добре орієнтується в навколоДАІшній практиці в Житомирі, відчуваються єхидні нотки. – І світлофор не працював, і на всіх вулицях, що відходять від перехрестя, по патрульній машині? Вітаю, ти попав на класичний «розвод», в тому місці це відбувається регулярно. Вони приїжджають на перехрестя, навмисне вимикають світлофор, ставлять регулювальника. І «косять» штрафи. Злагоджено, як на конвейєрі – порушник відразу потрапляє в руки інспекторів – вони з усіх сторін перехрестя, не проминеш. А що «Туарег» не зупинили – так це зрозуміло. Ти вже попав, тебе будуть обробляти, а зайві машини їм навіщо?»
сучасні "дяді Стьопи" світлофор не лагодять, а вимикають
Експрес-опитування знайомих та друзів, що проживають в Житомирі, підтвердило: так воно і є. Схема проста, безвідмовна і навдивовижу ефективна. Світлофор вимикають, на перехресті виникає напружена ситуація, в якій водії неминуче допускатимуть помилки. Хтось не розбереться й поїде не на той жест, хтось забуде про поворотники чи невчасно зреагує на пішохода. Ось вам і стовідсоткове порушення – і «бригада» ДАІшників за кілька годин може виписати стільки протоколів, які всі вони разом не набрали б і за день.
Або й не виписати. Я не буду стверджувати, що інспектор взводу ДПС Житомира старший сержант Нагорний Роман Валерійович вкрадливим голосом запросив мене до салону ДАІшної автівки – мовляв, там зручніше – з незаконними намірами. Так само я не скажу, що пан старший сержант вимагав у мене хабаря – цього не було. Ну виписував інспектор Нагорний постанову та протокол вдвічі довше, ніж на це пішов би час у людини, яка більш-менш впевнено володіє ручкою. Ну кидав час від часу репліки на кшталт «Ну от, ви порушили, що ж ви так, тепер штраф заплатите» з тими ж вкрадливими інтонаціями, з якими запрошував до машини.
А от що я буду стверджувати: так це те, що в 90% водіїв, які потрапляють в подібну ситуацію, виникає бажання «домовитися» з інспектором. Дати 150-200 гривень і їхати далі. І буду відвертим: спокуса піти цим шляхом була і в мене. Що ж до опитаних мною житомирян, то вони вважали подібний розвиток подій найбільш вигідним в ситуації, коли сума штрафу становить третину від середньомісячного заробітку більшості з них.
Кінець полювання
Однак, ще ідучи з інспектором до машини, я прийняв рішення з ним не «домовлятися». А навпаки – спробувати оскаржити постанову про адміністративне порушення на тій підставі, що мене до цього спровокував інший автомобіль, який уникнув не просто покарання, а навіть звичайного попередження.
Тепер я розумію – ідея про оскарження була правильною, але мотиви оскарження мають бути інакші. Якщо виправдовувати свої порушення порушеннями іншого – справа сумнівна (кожен сам відповідає за себе), то СВІДОМЕ СТВОРЕННЯ НАПРУЖЕНОЇ СИТУАЦІЇ НА ДОРОЗІ СПІВРОБІТНИКАМИ ДАІ – це те, чому треба дати найжорсткішу відсіч.
В переліку основних завдань Державтоінспекції, наведених в Положенні про ДАІ Міністерства внутрішніх справ, є такий пункт: «удосконалення регулювання дорожнього руху з метою забезпечення його безпеки та підвищення ефективності використання транспортних засобів».
Я переконаний - зумисне вимикання світлофора та організація "конвейєрної пастки", свідком і потерпілим від якої я був, суперечить не лише духові, але й букви Положення про ДАІ. Замість того, щоб підвищувати безпеку на дорозі, співробітники зумисне створюють на найнебезпечнішій її ділянці - перехресті - напружену ситуацію. Підвищена кількість зафіксованих в цей час порушень - однозначне підтвердження того, що це саме так і є.
Зрозуміло, що довести зумисність вимкнення світлофора важко. Однак є питання, на які хотілося б отримати від місцевого ДАІ пояснення. Наприклад: як часто виходять з ладу світлофори на певному перехресті? В чому причина систематичного виходу з ладу і хто виконував ремонт? Чим пояснюється присутність на перехресті не тільки регулювальника, а ще декількох патрульних машин?
І ще. Багато хто з українських високопосадовців, починаючи від Президента, неодноразово висловлювали обурення тим, що співробітники ДАІ "полюють на порушників з кущів". Мовляв, їх справа - не ловити порушників, а запобігати виникненню порушень.
Логіка зрозуміла. Але як в такому випадку оцінити дії співробітників ДАІ, які самі створюють на дорозі ситуацію, що провокує появу порушень?
PS. В цієї статті кілька завдань, і порятунок від штрафу до їх переліку не належить. Найголовнішим я вважаю привернення уваги як громадськості, так і посадових осіб до ситуації, про яку йдеться вище. Якщо ДАІшники сьогодні вимикають світлофор, і це вважається нормальним - можливо, завтра нормальним вважатиметься копання канав поперек дороги.
Друга мета - спроба на власному досвіді перевірити, яким чином громадянин має оскаржувати дії ДАІ. Старший сержант Нагорний, скажімо, надав мені вичерпну інформацію, за якою адресою мені платити штраф і на який поверх нести квитанцію. Однак він не зміг мені повідомити жодної інформації про те, як можна оскаржити виписану ним адміністративну постанову. Добре, про це ми дізнаємося самостійно. І розповімо читачам.
