Гроші без діла? Як середній клас інвестує свої заощадження
Ви назбирали невелику суму грошей: машина вже є, а на більшу квартиру не вистачає. Банки дають на доларовий депозит мізерний відсоток і немає гарантії, що у "разі чого" свої гроші можна буде легко забрати. А заощадження мають крутитися і збільшуватися. Адже навіть долар з'їдає інфляція. Куди їх прилаштувати? На різних семінарах для бізнесменів-початківців тренери розповідають, що найкраще, починаючи малий бізнес, у якості інвесторів залучити друзів чи знайомих. Ми спробували дослідити, куди і як інвестує український середній клас.
Автор: Наталка Міняйло
У 2017 році, за даними Нацбанку, українці тримали вдома «під подушкою» від $40 до $60 млрд. При цьому, на депозитах у банках перебувало у кілька разів менше - $15 млрд. Кошти, які могли працювати і приносити прибуток, лежать без користі для економіки та їхніх власників.
Від метеликів до кав’ярні
25-річний Євген Помельников з Миколаєва працює у сфері IT, однак кілька місяців тому хлопець, не залишаючи основного місця роботи, відкрив інтернет магазин з продажу аксесуарів для чоловіків «The Gentlman».
«Я вже кілька років думав про відкриття власного бізнесу. Якось я зайшов в інтернет і побачив, що є багато інтернет-магазинів прикрас для дівчат. Однак для хлопців такого не було. Тому я загорівся ідеєю створення власного невеликого магазину», - зізнається хлопець.
Починав Євген, маючи лише 6,5 тис грн, з них половина пішла на придбання аксесуарів, ще половина – на розробку логотипу, фотографії та на рекламу в Instagram. За 10 місяців на Instagram магазину - майже 2 тисячі підписників. Максимальна виручка за день – 3,5 тис грн.
«Починав я з 4 метеликів та 6 браслетів. Аксесуари купував у Китаї, але не тільки. Частину виробів виготовили українські майстри на моє замовлення. 900 гривень витратив, щоб оплатити фотосесію, півтисячі гривень пішло на розробку логотипу, ще півтисячі – на рекламу в Instagram», - згадує Євген.
Але зупинятись на інтернет-магазині Євген не збирається. Його мета - зібрати 10-15 тисяч доларів, щоб разом з друзями відкрити власну мобільну кав’ярню.
«Гроші необхідні на придбання автомобіля та для його брендування. Дизайн ми вже продумали. Всього плануємо купувати два автомобілі. Гроші на автомобіль уже погодились дати друзі. Кредитів у банку брати не буду», - розповідає хлопець.
Розпочати кавовий бізнес Євген планує у наступному році.
Слово за біткоїнами
На початку листопада 2017 року вартість одного біткоїна перевищила $7 тис. Через це криптовалюта є цікавою галуззю для інвестування не лише за кордоном, а й в Україні, вважає киянин Євген Лук’янов.
«Нині біткоїн є найстабільнішою довгостроковою інвестицією. Я раджу інвестувати у біткоїн поступово, коли є кошти. Інвестувати можна через «Приват-банк». Можна купувати у інших людей, але це більш ризиковано. Купувати і продавати біткоїни можна на біржах btc-trade.com.ua, Exmo.com, Kuna.io», - розповідає Лук’янов. Сам чоловік за рік вклав у криптовалюту $15 тис.
Все почалось наприкінці минулого року з вивчення технології, яка лежить в основі - блокчейну. Далі - розвідка у всіх напрямках і зосередження на найперспективніших і найцікавіших моментах у цій сфері.
«Я більше вивчаю криптовалюту і трохи майню. Тому поки мої інвестиції не такі вагомі. Протягом року потроху вкладав в Біткоїн, Ефір і Лайткоїн, а також з півроку тому вперше в Карбо (або ще карбованець - створений українськими розробниками. Перші мої інвестиції були у біткоїн та ефір», - розповідає чоловік.
Однак як самостійний бізнес криптовалюту Євген ще не розглядає. «Це не бізнес, бізнес у нерухомості. Як тільки почнеться масове прийняття, тоді буду і бізнес на цьому будувати. Поки криптовалюту перекинув на гаманці. Нехай лежить і зростає», - стверджує чоловік.
Обміняти біткоїни назад на долари він ще не пробував. Тож чи надійно інвестувати у криптовалюту - поки що незрозуміло.
Фалафель по-львівськи
Львів’янин Іван (ім’я змінене на прохання героя – ред.) рік тому перекупив точку з вуличною їжею з правом оренди приміщення неподалік від площі Ринок. Це його інвестиція, водночас, він продовжує займатися своєю основною справою.
«Вклав у все $5 тис заощаджень, які заробив, працюючи в піарі. Ще близько $3 тисяч пішло на новий дизайн, переобладнання кухні, зміни в меню. Нині ми пропонуємо фалафель в роллах, тортилью з додатками, а також курку в роллах», - розповідає львів’янин.
Торік чоловік намагався експериментувати зі свининою та телятиною, але відтоді м’ясо подорожчало майже у півтора рази, тому зупинив свій вибір на курці.
«Зараз у мене на точці працює двоє найманих працівників – кухар та офіціант. Останній приймає замовлення, складає ролли, підігріває заготовлене, смажить фалафель, видає замовлення. "Тісто" для фалафеля робить кухар, звісно», - розповідає чоловік. На зарплатню щомісяця він витрачає до 20 тис грн з податками.
Поки що розширювати свій бізнес львів’янин не планує, але розглядає доставку як додаткову опцію.
«За рік відбити вкладені кошти не вдалось. Влітку працював у плюс, зараз - в мінус. Тому розглядаю можливість доставки нашої їжі кур’єрами. Можливо, це допоможе нам працювати з прибутком», - розповідає Іван.
Від інвестиції відмовився, взяв позику
Приятель ветерана Данила Якимова (ім’я змінене на прохання героя - ред), який у вересні минулого року повернувся з зони АТО, хотів вкластися в його бізнес і в якості інвестиції пропонував автомобіль.
«Коли я приїхав на «гражданку», у мене було лише 20 тис грн. Але я їх віддав родині. Треба було доньку зібрати до школи. Тому грошей у мене не було. Я поїхав у гості до друга у Львів. Бачу – він машину продає. Просив $5,5 тис. Мені якраз потрібні були колеса. Я з ним домовився, що він дасть мені її в розстрочку. Друг пропонував віддати мені її безкоштовно в якості інвестиції в мій бізнес. Але я відмовився – звик, що за все маю платити сам. Влітку остаточно з ним розрахувався», - розповідає Данило.
На початку у компанії Данила не було ні інструменту, ані людей.
«У мене був старий інструмент, який я купував ще до АТО. Але він з часом просто згнив на складах. Треба було купувати все з нуля – перфоратори, дрелі, валики», - згадує підприємець.
Запустити бізнес Данилові допомогло його перше замовлення.
«Робив другу ремонт квартири в Бучі. Він дав мені наперед 120 тис грн в якості інвестиції. За ці гроші я купив інструмент, будівельні матеріали, зміг найняти людей. За 55 днів здали йому квартиру «під ключ», - розповідає чоловік.
На сьогодні бригада Данила має близько 10 об’єктів в області. За ремонт беруть від 100 тис грн разом з матеріалами. З наступного року планують переходити на новий рівень - займатись утепленням багатоквартирних будинків.
Як ще можуть інвестувати українці
«90% людей можуть інвестувати гроші з найменшими ризиками у депозит. Зараз державні банки пропонують кошти під 3-4% річних у доларах. Якщо говорити про гривневі депозити, то там ставки приблизно у 3-4 рази вищі, але вищі ризики через девальвацію. Тому у гривні рекомендую зберігати гроші тільки на короткострокові (до 1 року) покупки. У такому випадку немає сенсу міняти гроші на валюту, а потім навпаки», - стверджує сімейний фінансовий радник Любомир Остапів, засновник соціального проекту «Сімейний бюджет».
Інвестувати в бізнес можна, коли ви є експертом у галузі, в яку інвестуєте. «Це може бути будь-яка сфера. Наприклад, якщо ви буди топ-менеджером у сільському господарстві, то можете спробувати створити власну органічну ферму, яка приноситиме прибуток», - каже фінансовий радник.
Любомир Остапів виділяє три перспективні, на його думку, галузі для інвестування:
- Енергоощадні технології (користуються популярністю через «зелений тариф», який діє в Україні на альтернативну енергетику);
- Сільське господарство (переробка та експорт харчових продуктів. Це в першу чергу ягоди, овочі, мед, горіхи, які експортуються у країни ЄС);
- Навчальні проекти (дитячі садочки, IT-курси для дорослих, приватні школи і т.д).
Щодо джерел інвестицій, то українці рідко беруть кредити у банках. Переважно гроші на відкриття бізнесу – це або власні заощадження, або позики у друзів чи родичів.
«Практика, коли родина чи друзі дають гроші на відкриття власного бізнесу, є поширеною у країнах Західної Європи та Америки. Щодо України, то в мене такої статистики немає, але нещодавно на бізнес-школі в Одесі розмовляв з підприємцями. Їх було 27 чоловік, кредити в банку з них взяли лише одиниці», - визнає Остапів.
Висновків щодо масштабності дрібних інвестицій ми не робимо, лише показуємо кілька можливих варіантів.
Якщо ви хочете поділитися своєю історією інвестицій, пишіть у коментарях, або нам у приват на редакційній сторінці Фейсбуку, збереження анонімності ми гарантуємо.
Також читайте: