Гроші на бізнес від держави. В розвинених країнах уряди дають дешеві кредити малим підприємствам

В Україні близько 2 мільйонів малих підприємств, на яких працює 6,5 млн. чоловік. Якщо їм вдається взяти кредит у банку, то вони платять кредити під 15 - 30 % річних. У багатих країнах уряди створили пограми, які дозволяють малому та середньому бізнесу (МСБ) брати кредити під 2% річних.

Малий бізнес як спосіб життя

10 мільйонів малих підприємств зареєстровано в США на 320 мільйонів населення. Вони експортують четверту частину товарів і послуг. Схожа картина також і у Великій Британії – 99 % підприємств – це саме малий та середній бізнес. Левову частку малі підприємства також становлять у таких країнах, як Німеччина, Японія, Британія та Канада. Традиційно у них країнах на них працює понад половина населення, а також вони дають близько 50% доданої вартості.

Проте до групи малих і середніх підприємств у країнах Заходу входять підприємства, які в Україні належать до групи великих. Наприклад, у США малими вважаються фірми, де працює до 500 чоловік.

У Японії розміри підприємства визначаються сферою діяльності. Якщо для сфери послуг може бути до 50 працівників, то для гірничо-видобувної промисловості 1000 чоловік. В середньому ж, малими у Японії вважаються підприємства, де працює до 300 людей. Це будівельні, промислові, транспортні та компанії, які займаються зв’язком.

Всього в малому бізнесі Японії працюють від 6 до 12 млн підприємств. Точну цифру назвати складно, оскільки навіть один приватний перукар - це вже малий бізнес.

В Німеччині малими вважаються підприємства, де працює до 500 чоловік. За даними німецького мінекономіки, це 99,7% усіх підприємств Німеччини. Проте вони не лише виробляють 57% доданої вартості, а й експортують свою продукцію на світові ринки.

У Канаді підприємцем є кожен 10-й житель країни – на 32 мільйони населення тут зареєстровано близько 3 мільйонів фірм. Більшість з них має до п’яти працівників.

Розвиненим країнам така класифікація потрібна для того, щоб було зрозуміло, кому надавати пільги.

В Україні все по-іншому. Розміри малих і середніх підприємств важливі лише для статистики. І малими підприємствами вважаються ті, де працює до 50 чоловік. Середнім в Україні вважається бізнес, де працює до 250 чоловік.

Та практичного застосування цієї градації в Україні немає. У нас існує пільговий режим оподаткування для малого бізнесу - так званий єдиний податок у 5%, і він один з найнижчих у світі. Відповідно, чи підпадає підприємство під нього, залежить від обороту. Наприклад, у підприємців так званої 3-ї групи (максимальний прибуток 5 млн грн) кількість працівників не обмежена.

"Середнячкам" жодних преференцій не передбачено.

На початок 2016 року серед підприємств в Україні переважають фізичні-особи підприємці (ФОП). Їх 1,6 млн чоловік. Ще 340 тисяч підприємств зареєстровані як юридичні особи-підприємці. Тобто, фактично з близько 40 млн українців власний бізнес мав кожен 20-й.

Про те, як дрібні українські підприємці кредитуються у ломбардах під 27-93% на місяць, а це 324-1116% річних, читайте тут

Та лише 12% українського МСБ займаються виробництвом, а якраз виробництво товарів і їхній експорт робить країни багатими. Більшість же українського дрібного бізнесу - це самозайняті громадяни, які надають послуги і торгують.

Для того, щоб організувати виробництво, потрібні дешеві кредити, а з цим у нас традиційно проблеми.

Все на підтримку бізнесу

У 2008 році США ухвалили закон «Про житлове та економічне відродження» (HERA), для того, аби підтримати малий бізнес після кризи 2008 року. Закон передбачав гроші з бюджету для погашення іпотечних кредитів малого бізнесу. Для цього створили спеціальний холдинг, який займався викупом кредитів малих підприємств. На березень 2011 року поточна ринкова вартість холдингу складала $ 142 млрд.

Однак у США це лише одна з програм підтримки малого бізнесу, якою «гасили пожежу».

А вже понад 60 років підтримкою малого бізнесу займається Адміністрація малого бізнесу (U.S. Small Business Administration або SBA). Головна мета цієї організації – надання фінансової та консультативної підтримки малим підприємствам.

SBA надає малому бізнесу позики під низькі відсотки, а також виступає гарантом перед кредиторами. Ці кредити надають з метою запуску нового підприємства. Розмір кредиту – до $ 2 млн.

У США також діє багато державних і громадських організацій, які влаштовують безкоштовні тренінги для підприємців і надають безкоштовні консультації.

Крім того, в США, порівняно з іншими розвиненими країнами, відносно невисокі податки.

У 2003 році парламент Японії дозволив відкривати власну справу без стартового капіталу, лише з однією єною. За 10 років таким способом в країні були створені 32 тисячі підприємств.

З 1946 року у Японії ухвалили понад 40 законів на підтримку малого бізнесу. "Основний закон про малі і середні підприємства" діє вже понад 50 років і передбачає податкові пільги.

У Німеччині на підтримку малого бізнесу спрямовані понад 200 програм. Крім того, комерційні банки для малого бізнесу дають кредити за пільговою ставкою 4-5% річних. Також в країні дуже поширені мікрокредити до 25 тисяч євро. Строк дії таких пільгових кредитів – до 20 років.

Ще одним важливим фактором підтримки бізнесу в Німеччині є податкові пільги. Вони залежать від сфери діяльності. Наприклад, ставка податку на додану вартість у країні 19%, в той же час лікарі платять лише 7% ПДВ.

У Британії для підтримки малого бізнесу діє Схема гарантування кредитів малим підприємствам. За нею малі підприємства з доходом до 5,6 млн фунтів можуть отримати позику 250 тисяч фунтів на строк до 5 років під 2% річних. Щоб отримати кредит, необхідно лише надати бізнес-план та прогноз фінансових показників.

У серпня 2012 року Банк Англії запустив Схему фінансових кредитів (Funding for Lending (FLS). Метою програми було оздоровлення економіки після кризи 2008-2009 років. Її суть полягає в тому, що Банк Англії надає фінансування тим приватним банкам, які кредитують малий бізнес. Розмір фонду – 70 млрд фунтів. Програма діє до січня 2018 року.

Британський підприємець може легко отримати безкоштовну консультацію чи маркетингове дослідження, для цього є розгалужена система грантів.

У Канаді, якщо прибуток компанії не перевищує $ 5 млн на рік, то можна отримати позику $ 250 тисяч під 2-3% річних. Строк погашення позики – 10 років. Однак така позика не надається аграрним підприємствам та релігійним об’єднанням.

До того ж, в Канаді доступними є й банківські кредити. Royal Bank of Canada, Scotiabank, Bank of Montreal мають спеціальні програми для фінансування малого бізнесу.

В Україні - лише іноземні гранти

Точних даних щодо частки малого і середнього бізнесу в український ВВП немає. За різними даними, український "дрібні" і "середні" дають економіці 5- 15% ВВП, міністр економіки Кубів називав цифру 15%. До того ж, МСБ дає роботу для 80% людей із реального сектору економіки (крім працівників банків і бюджетників).

Незважаючи на запевнення міністерства економічного розвитку, в Україні досі не створена стратегія розвитку малого бізнесу, а також відсутні повноцінні українські програми підтримки і кредитування. Цим в Україні переймаються лише міжнародні організації.

Можливо, в країні немає грошей на підтримку малого та середнього бізнесу? Як пише заступник директора департаменту Мінекономіки Лідія Поплавська: «Відсутність політики – це теж політика. І державних програм нема не тому, що нема грошей, а навпаки: грошей нема тому, що нема якісних програм».

В українських реаліях дешеві кредити від держави доцільно давати не усім, хто просить, а лише тим малим і середнім підприємствам, які налагоджують випуск продукції на експорт. Це збільшуватиме надходження валюти в країну і стимулюватиме розвиток найбільш інноваційних і ефективних підприємств. Причому, підтримка має напряму залежати від досягнутих експортних результатів. Для усіх інших достатньо нинішнього мінімального п’ятивідсоткового податку.

З чинних програм в Україні діє система заохочення займатися власним бізнесом при центрі зайнятості. Однак ця програма має кілька обмежень:

- Щоб отримати допомогу, треба зареєструватись безробітним;

- Закон не визначає чіткої суми, яку можна отримати від держави. Вона залежить від суми річних виплат безробітному, які залежать від попередньої офіційної зарплати;

- Питання, надавати чи не надавати гроші на розвиток малого бізнесу, вирішує директор центру зайнятості;

- Допомога стосується переважно таких сфер бізнесу, як будівництво та ремонт житлових приміщень, перукарські послуги, ремонт побутової техніки, ремонт взуття, пошиття постільної білизни, одягу, фото та відео, а також торговельно-посередницька діяльність. Не підтримується створення виробництва.

Після Майдану Україна приєдналась до кількох міжнародних програм, які надають гранти на розвиток бізнесу.

У березні 2016 року Україна приєдналась до програми Євросоюзу з фінансування бізнесу COSME, річний бюджет якої складає 2,3 млрд євро. Це сума на весь ЄС. Як правило, програма надає малому бізнесу грошову допомогу, яку не потрібно повертати. Діє вона до 2020 року. Однак в Україні вона досі не запрацювала повноцінно, оскільки Верховна Рада не ратифікувала приєднання до програми.

У 2017 році на Україну COSME виділила 117 млн євро. Більшу частину цих коштів планується витратити на навчання українських підприємців та на комунікацію між українським бізнесом і ЄС.

Із вступом у силу угоди про асоціацію з ЄС Україна стала учасником програми Horizon 2020 від Європейської комісії. Хоча програма в основному займається підтримкою науковців, у 2017 році Єврокомісія планує витратити 6,4 млн євро на підтримку бізнесу в сфері інновацій. Всього для участі в програмі відібрані 129 підприємств з 25 країн світу. Серед переможців – 4 проекти з Києва.

Що робить Уряд?

В Україні про фінанси на підтримку малого бізнесу навіть не говорять, принаймні публічно. Один з реформаторів, заступник міністра економічного розвитку Максим Нефьодов переконаний, що життя малому бізнесу спростить переведення бухгалтерської звітності в онлайн-режим. Він, звичайно, правий - але згадайте 70 млрд фунтів (а це 2,3 трильйони гривень) підтримки для малого бізнесу у Британії.

«Функціонування повноцінного електронного кабінету платника податків - це питання №1 з погляду малого та середнього бізнесу: відсутність необхідності взагалі спілкуватися з податковим інспектором», - стверджує Нефьодов.

Також, за його словами, Мінекономіки зараз розробляє стратегію розвитку малого бізнесу. «Ми розробляли її протягом усього 2016 року. Зараз стратегія вже знаходиться на передфінальній стадії, вона вже погоджена усіма державними органами і очікує прийняття Кабміном», - заявив Нефьодов. За його словами, вона включатиме в себе два головні блоки – зняття обмежень та стимулювання розвитку малого бізнесу.

кредити політика економіка бізнес досвід