Перша офіційна компенсація від МВС за дії Беркуту: дружина загиблого віддає половину для армії
Дружина загиблого майданівця передала половину отриманої від МВС компенсації моральної шкоди на допомогу армії. Як вдалось з’ясувати ТЕКСТАМ, мова йде про дружину загиблого Сергія Дідича, пані Галину. Кошти до фонду вона передала наступного ж дня після отримання їх від МВС. Міністерство виплатило їх через майже рік після вироку. Юрисконсульти поліції навіть намагались скасувати рішення суду через апеляцію, подану з порушенням усіх строків. Проте не вийшло.
Автор: Ольга Худецька
Загиблий сотник з Кріпосного провулку
Сергій Дідич - 45-річний депутат Городенківської районної ради з Івано-Франківщини, активіст та мандрівник.
На Майдан разом з дружиною приїхав у грудні, керував однією з сотень, яка базувалась у Жовтневому палаці. Зберіглись його фото з протистояння в ніч на 11 грудня, коли він протистояв штурму силовиків, які намагались зачистити Майдан.
Сергій Дідич під час штурму Майдану в ніч на 11 грудня
Загинув 18 лютого, на Кріпосному провулку в урядовому кварталі. За словами побратимів, коли його сотня відходила, Дідич йшов останнім. Сергія схопили та били «беркутівці». Пізніше експертиза засвідчить ці побої.
Вирвавшись, Дідич опинився на проїжджій частині, по якій неслась вантажівка. Дорогу ж до порятунку заступили силовики. Один з них сильно вдарив його по голові, що, як вважає представниця родини Дідичів у суді Євгенія Закревська, могло значно його дезорієнтувати. Інший наніс удар збоку, не даючи зійти з траєкторії автомобіля, який вже наступної миті вчинив наїзд.
Після зіткнення з вантажівкою Сергій не вижив. Силовики не лише не врятували його зі смертельної небезпеки, а й навмисно завадили врятуватись йому хоча б своїми силами.
Варто зазначити, що за кермом авто був інший майданівець Бібік, який намагався на машині вирватися з оточення. Перед тим, як наїхати на Дідича "беркута" двічі влучили йому в голову з травматичних рушниць.
Хто це зробив?
В квітні цього року, після втечі чотирьох беркутівців у Росію, Галина Дідич на прес-конференції показала фото за секунди до трагедії. Вказавши на одного з силовиків, який тримав її чоловіка, вона повідомила, що це – один з втікачів, харківський беркутівець Віталій Гончаренко.
Пані Галина каже, що один з тих, хто на фото тримає Дідича за миті до загибелі - Віталій Гончаренко
За словами слідчого з Департаменту спецрозслідувань, у обвинувальному акті щодо Гончаренка справді присутній епізод щодо Сергія Дідича. Він повідомив ТЕКСТАМ, що дії Гончаренка стосовно Дідича кваліфікують за статтею 365 ч. 2 Кримінального кодексу - «Перевищення влади або службових повноважень, що супроводжується насильством». Також Гончаренко обвинувачується у завершеному замаху на вбивство трьох осіб у цей же день, 18 лютого, на цьому ж провулку. Окрім того, він обвинувачується у нападі на журналістів на Пісочинському блок-посту у 2015 році.
Основний фігурант побиття Сергія Дідича – харківський екс-беркутівець Андрій Єфімін. Подільський суд Києва ще у липні 2016 року виніс вирок, яким визнав Єфіміна винним у виконанні явно злочинного наказу на перевищення влади і службових повноважень, що супроводжувалось насильством.
Особи інших силовиків, що приймали участь у побитті Дідича, тимчасово невстановлені.
Вирок «беркутівцю» Єфіміну
Спецпризначенець отримав 5 років позбавлення волі, і тут же – звільнення від покарання із випробувальним терміном на три роки.
Причиною стало те, що він повністю визнав свою вину, співпрацював зі слідством, давав свідчення під час розслідування та суду, що повністю підтвердили версію слідства.
Єфімін також заявляв про своє каяття та просив вибачення у родини загиблого. У вироку навіть зазначено, що беркутівець обіцяв більше не вчиняти злочинів «ніколи у житті».
Силовика також позбавили спеціального звання «старший прапорщик міліції» та заборонили працювати у силових структурах протягом трьох років (тобто, у 2019 він знов зможе «охороняти порядок»).
Цим же вироком суд стягнув з екс-беркутівця близько 14 тисяч гривень у бюджет держави – за витрати на експертизи. Суму моральної компенсації – 200 тисяч гривень – суд забов’язав сплатити державу в особі ГУ МВС в Харківській області. За Цивільним кодексом, шкода, завдана діями посадової особи громадянину, сплачується державою.
Як МВС боролось, щоб не сплачувати компенсацію
Вирок було оголошено у липні 2016 року. Через місяць сплив термін на подання апеляції, і він вступив у силу.
Однак за майже рік кошти так і надійшли родині. А коли ж адвокати почали писати листи до МВС, відповіддю у квітні 2017-го стала апеляція на вирок зі сторони «Ліквідаційної комісії ГУ МВС у Харківській області», а по факту – представників Харківської поліції, які входять до ліквідкомісії.
Зокрема, апеляцію подано Биковченко Н.І, що згідно даних декларації, у 2016 році працювала старшим юрисконсультом уже оновленої поліції.
Скріншот з декларації Биковченко Наталії за 2016 рік
Для прояснення: посадова особа, що отримує зарплату з бюджету, свій оплачений час витрачала на те, щоб оспорювати виплату компенсації родині загиблого протестувальника. Судовий збір при поданні цієї апеляції також сплачувався з бюджету. Виходить, що платники податків оплатили роботу (і судовий збір), метою якої було скасувати виплати родині героя Небосної Сотні.
Окрім того, апеляція була подана в порушення строків, і представники МВС просили суд поновити строки подання апеляції спеціально для цього випадку.
На щастя, судді Апеляційного суду Васильєва, Балацька та Сілкова дослухались до представника обвинувачення Олександра Ковальчука і в розгляді апеляції відмовили.
Доречі, ще коли йшов судовий розгляд стосовно Єфіміна, до Подільського суду надійшли письмові заперечення представника Харківського ГУНП – дехто Тищенко В.В. просив не вважати Харківську поліцію правонаступницею Харківської міліції, і не залучати її у якості відповідача у справі.
Куди витратять гроші
… У субботу увечері, коли засновник проекту «Повернись живим» Віталій Дейнега взяв до рук телефон, на ньому була якась неймовірна кількість пропущених дзвінків та отриманих повідомлень.
- Здається, мені подзвонили всі, хто міг. Коли я почав передзвонювати, то мені казали щось на кшталт «Ми не знаємо, хто така Євгенія Закревська, але вона тебе шукає». Я зателефонував їй, і вона попросила зустрітись, аби дещо передати, - розповідає він.
Представник Галини Дідич Євгенія Закревська і справді дуже шукала Віталія Дейнегу
При зустрічі Закревська познайомила Дейнегу з Галиною Дідич, дружиною Сергія Дідича.
- Вона сказала: «Ми виграли перший суд, засуджено беркутівця. Нам заплатили компенсацію, я хочу частину віддати Вам». Вона вирішила передати нам половину – 100 тисяч гривень. Переді мною стояла абсолютно звичайна людина і хотіла віддати на армію дуже значну для неї суму. Я вирішив спершу відмовитись і сказав, що у нас зараз немає проблем з надходженнями і ми впораємось. Це реально велика для неї сума! Проте мені м’яко та наполегливо відповіли, що мене не питають, як у фонду справи з надходженнями, а оце – гроші на армію від Дідича. І передали пакунок.
Дейнега каже, що був надзвичайно зворушений та вражений. За його словами, вони вже давно намагаються спонукати нардепів допомагати армії, і справа йде дещо зі скрипом. А тут людина так легко розстається з величезною сумою.
На питання, куди вирішили витратити кошти, Дейнега впевнено каже – тепловізор або тепловізійний приціл:
- Зробимо іменний обов’язково, «від Сергія Дідича».
Далі Віталій перебирає бригади, які зараз виконують задачі в зоні АТО, міркуючи, кому може дістатись тепловізор. І раптом – бінго - все сходиться:
- Десята! Точно, нехай буде десята. Вона ж з Західної України, як і Сергій.
*Місцем базування 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади визначено місто Коломия рідної для Сергія Дідича Івано-Франківської області.
