Шантаж Газпрому: отримати від ЄС гроші, щоб залатати російські дірки

Схоже, "Газпром" не зміг правильно порахувати власні витрати і тепер шукає фінансової підтримки

Чергова інформаційна кампанія "Газпрому" проти "Нафтогазу" виглядає так (підсумовуючи учорашні і сьогоднішні новини):

Кремль вустами Путіна і "Газпром" вустами свого керівника Міллера заявили, що Україна не має достатньо коштів, щоб розплатитися з "Газпромом" за газ, який ми закачуємо в наші газосховища. І якщо ЄС не дасть Україні позику для купівлі 19 млрд кубометрів газу, то "Нафтогаз" нібито буде змушений відбирати газ, призначений для Європи.

Ба більше - "Газпром" прогнозує, що "затримка транзиту до Європи може виникнути вже наприкінці червня". В Україні ці месиджі активно озвучував Центр енергетичних досліджень - структура, дуже тісно пов'язана з газпромівським лобістом в Україні Юрієм Бойко.

Крайній термін платежів - 7 червня. Джерела ZaUA.org у "Нафтогазі" повідомили, що проплата здійснюється "регулярно і вчасно, як в усі попередні роки". Що ж стоїть тоді за заявами "Газпрому"?

---------------------------------

Ситуацію для ZaUA.org прокоментував директор енергетичних програм центру "Номос" Михайло ГОНЧАР:

Фото: "Фокус"

“Газпром” (чи навіть російська сторона в цілому, бо ж згадані вище заяви звучали і з вуст чільних посадовців) сам собі протирічить. Ще вчора керівник “Газпрому” Олексій Міллер казав, що припинити постачання газу в Європу не має наміру.

Погрожувати закритим вентилем у літній період – неефективно. Правда, і взимку такий інформаційний тиск навряд чи можна назвати цивілізованим методом вирішення проблем.

Зараз ми маємо справу з черговим інформаційно-психологічним тиском, спрямованим у першу чергу на Євросоюз. Росіяни хочуть вичавити з Євросоюзу необхідні їм поступки:

      - підтримка економічно необґрунтованих газогонів “Північний потік” і “Південний потік”;

      - вкотре нагадати про Україну як про “ненадійну транзитну ланку”;

      - фінансова допомога ЄС Україні, яку зрештою освоїть “Газпром”.

Це ключовий момент щодо останніх заяв “Газпрому” - росіяни хочуть, щоб Євросоюз допоміг Україні (якій насправді така допомога непотрібна), бо ці гроші зрештою все одно підуть до “Газпрому”. Така собі комбінація, щоб отримати допомогу самим собі – бо саме «Газпром» потребує фінансового допінг. Але ж прямим текстом вони це сказати не можуть, “поскольку великие”, от і розповідають уже в котрий раз про “слабку транзитну ланку”.

В Євросоюзі значна частина чиновників і експертів розуміє цю гру Росії. А от що там не розуміють – і за що європейців підвішує на гачку “Газпром” - так це політичну складову питання.

“Газпром” намагається представити Україну як ЄДИНУ проблему. Мовляв, от розберемося з цією “ненадійною транзитною ланкою”, і все одразу налагодиться. Європа розуміє, що є ще багато проблем, але уявляють суперечку між Москвою і Києвом як з'ясування ділових стосунків двох комерційних суб'єктів із країн-нечленів ЄС. Це те, про що президент Єврокомісії Жозе Баррозу сказав нещодавно в Хабаровську: мовляв, Росія і Україна мають самі вирішити питання, без Європи.

Але все більше європейців – як із експертного товариства, так і брюссельських бюрократів – усвідомлюють інші проблеми, серед яких варто виділити:

      - фінансове становище самого “Газпрому”;

      - те, що всі наявні родовища “Газпрому” виснажуються і знаходяться у стані деградації.

Росія маскує проблему скорочення видобування газу фразами про “скорочення споживання” газу у Європі. Це справді відбувається, але стосується тільки російського газу, який несе додаткове і ризиковане політичне навантаження. Це абсолютно адекватне рішення, яке неофіційно прийняли в ЄС – скоротити поставки зі Сходу.

За перший квартал цього року “Газпром” втратив 39% обсягу постачання газу до Європи, порівнюючи з аналогічним періодом минулого року. Скоро завершиться другий квартал – і, за моїми даними, ситуація кращою не стала.

Те ж саме стосується і України. За перший квартал ми скоротили споживання російського газу вполовину – бо дорого. Також у нас іще залишається у сховищах минулорічний газ. Своє слово сказав і економічний спад, але основна причина – енергогенерацію змусили вжити заходів щодо газозаміщення, шляхом переходу на мазут і вугілля.

Таким чином, “Газпром” недоотримує в серйозних обсягах виручку, до якої він так звик за попередні роки економічного буму, коли затрати “Газпрому” були сильно роздуті. Валютні надходження падають, і Росія починає шукати, де взяти гроші. І використовуючи Україну як страшилку, вони через нас фактично просять у Європи грошей для себе.

Путін (праворуч) Міллєру: "Треба терміново випросити у Євросоюзу кілька мільярдів" Фото: "РИА Новости"

Не справа “Газпрому” - рахувати, скільки Україні потрібно газу. Вони говорять про 19 млрд кубометрів, які Євросоюз має купити для України, бо інакше, мовляв, ми будемо "брати з експортної труби". Для порівняння – торік ми закачали у сховища 18 млрд кубометрів, і його вистачило на всю тривожну зиму, ще й залишилося так, що ми досі споживаємо.

Раніше ціна на газ була незмінна протягом року. Зараз вона змінюється щоквартально і прив'язана до ціни нафти, яка добряче впала. Тому в першому кварталі газ коштував 360 доларів за тисячу кубів, у другому – 271, у третьому очікується менше 200, у четвертому – ще менше. І зараз закуповувати газ нам не має сенсу, бо його вигідніше купувати у третьому кварталі.

Своїми останніми заявами “Газпром” і Кремль хочуть змусити “Нафтогаз” і Київ купити багато непотрібного нам газу по дорогій ціні, щоб за рахунок цих грошей залатати російські фінансові діри. При цьому “Газпром” спекулює, нібито якщо Україна цей газ не купить, то їй не вистачить газу і “Нафтогаз” буде красти з транзиту. Тому Єврокомісія запросила представників “Нафтогазу” і “Газпрому” на засідання Координаційної групи по газу ЄС 17-18 червня у Брюсселі, щоб за зачиненими дверима обговорити ситуацію і розібратися в ній.

Росіяни можуть зіграти роль ображених і не поїхати на цю зустріч – це прекрасно вписується у їхні загальні підходи до вирішення газових питань. Мовляв, якщо ви нас не слухаєте і гроші не даєте, ми з вами розмовляти не будемо.

Якщо на саміт поїдуть виключно представники “Нафтогазу”, то загальну позицію щодо конфлікту вони донести до єврочиновників не зможуть. Функціонери “Нафтогазу” володіють суто внутрішньокорпоративною компетенцією – і політичні дії сусідньої країни не коментуватимуть, зосередившись на технічних деталях штибу кубометрів, доларів і атмосфер.

Треба, щоб у Брюссель поїхали представники президента і прем'єра, які відповідають за питання енергетичної безпеки – це дасть Європі розуміння, що ж відбувається насправді. При чому це має бути узгоджена позиція, а не на рівні сварок.

Без сумніву, потрібно створити структуру, яка реагуватиме на інформаційні атаки “Газпрому”, інформуючи європейців про технічні і політичні ньюанси транзиту газу. Робота подібної медіа-групи швидкого реагування буде успішною в умовах домінування державних інтересів. Інакше це буде розтягнено по якихось внутрішньопартійних комірчинах.

Спілкувався Павло Солодько

-------------------------------------

До речі, щойно комісар Євросоюзу з торгівлі Кетрін Ештон заявила, що не має в своєму розпорядженні інформації щодо проблем України при оплаті російського газу.

Як передає кореспондент УНІАН, про це вона сказала на Санкт-Петербурзькому міжнародному економічному форумі. «Немає у мене якоїсь інформації про те, що нині є якісь проблеми з небезпекою виплати», - сказала К.Ештон.

Нафтогаз політика росія путін кремль газпром газ