Буйволи врятують. Їх завезли на Одещину, щоб боротися з екологічною катастрофою (+ФОТО)

Звідки взагалі в Україні взялись буйволи?

У світі є декілька видів буйволів, але лише азійський буйвіл був одомашнений людиною. Ще на початку нашої ери буйволи вже широко використовувались на просторах Індії та Ближнього Сходу, трошки пізніше вони попали і до Європи, де утворилося в залежності від природних умов та умов господарювання декілька його типів.

Українські буйволи належать до так званого карпатського типу, який є найпівнічнішою у світі гілкою розселення буйволячого стада. Карпатський буйвіл на відміну від, наприклад, свого італійського родича, більш, якщо можна так сказати, багатофункціональний, він не лише дає молоко, але й може виступати як тяглова, їздова сила. Відрізняється він і зовнішньо — у нього довша, ніж у його родичів, шерсть, він більш витриваліший, чим подібний до своїх диких предків.

Як не дивно, доля карпатського буйвола напрочуд тісно пов’язана з останніми історичними подіями у Центральній та Східній Європі. Так, до встановлення радянської влади на Закарпатті у деяких тамтешніх селах буйволи кількісно переважали корів.

Проте, як виявилось, вони були погано пристосовані до життя в колгоспах, погано виживали у великих тваринницьких фермах, і тому так і лишилися тваринами приватних сільських обійсть, що в умовах колгоспного ладу означало бути витісненими на маргінес.

До речі, єдиною з соціалістичних країн, де буйволам жилось непогано, виявилась Румунія. Режим Чаушеску чомусь ставився до цих рогатих тварин з певним пієтетом,але після його повалення для румунських буйволів теж настали сумні дні.

Таким чином, все йшло до повного зникнення буйволів з теренів нашої країни, аж тут в Україні з’явилась одна людина, яка, якщо не докорінно, то принаймні досить суттєво змінила існуючий на вимирання тренд.

Цю людину звуть Мішель Якобі і він німець. Найсправжнісінький німець, який чомусь справою свого життя вирішив зробити порятунок буйволів, а місцем для їх порятунку — Україну.

На фото - німець Мішель Якобі

З німецькою системністю він почав шукати поодиноких тварин, які ще де-не-де лишались по закарпатських обійстях, поки не створив повноцінне стадо. От власне з закарпатського стада і було перевезено 14 тварин до Орлівки.

Чому Орлівка і буйволи?

Орлівка розкинулась на пагорбах над дунайськими плавнями, з усіх боків майже оточена водою. З однієї сторони це плавні та Дунай, з іншої — ряд величезних озер, таких як озеро Картал.

Буйволи із Закарпатя освоюють Одещину

І озера, і прилегла до річки територія активно заростають очеретом та іншою болотяною, часто не типовою для цих місцевостей, рослинністю. Як свідчать екологи, всі ці процеси значно прискорилися в останні роки, а пов'язують це з таким глобальним світовим явищем, як зміна клімату.

Ще гірше, що активному заростанню та замуленню піддаються протоки, що сполучають річку та озера. Існуючий раніше природній механізм, коли дунайські води вільно циркулювали протоками, тим самим підживлюючи всю місцеву водну систему, все більше лишається у минулому.

Саме тому науковці та екологи згадали за таких тварин як буйволи.

Чому ж саме буйволи? Бо саме ці тварини як ніхто інший пристосовані до життя у подібних умовах, можуть безболісно вписатись в дану екосистему, і, основне, саме вони можуть стати тим ключем, який може повернути екосистеми Придунав’я до їх природного стану.

Буйволи можуть безболісно вписатись в екосистему Придунав'я

Як зазначають екологи, саме буйволи можуть виступити тими природними меліораторами, які розчистять водойми та протоки Придунав’я від існуючої там рослинності. У всьому світі саме таке середовище є абсолютно придатним для життя цих тварин. Плюс – вони стануть ще одним постачальником перш за все молочної продукції для місцевої громади.

Звичайно, зараз виникає багато питань з приводу акліматизації привезених тварин. Попереду зима і їм треба буде її пережити. Буйволи все ж таки походять з теплих країв. Проте, звичайно, самі в степу вони не залишаться. Місцеве сільськогосподарське підприємство пообіцяло надати їм дах, до того ж, як і на Закарпатті, клімат в одеських степах достатньо м’який.

Що далі?

За появою буйволів у придунайських плавнях стоять процеси набагато глибші, чим видається на перший погляд. Цей проект, як і декілька інших, що зараз реалізуються в Україні Національним екологічним центром України та місцевими громадськими організаціями за фінансової підтримки Європейського Союзу, Австрійського Червоного Хреста, втілюється в рамках глобального світового тренду по адаптації до зміни клімату.

Справа у тому, що поки в Україні ще досі ведуться дискусії, чи існують насправді кліматичні зміни, світ перейшов у цьому питанні на новий рівень і вже готується до того, аби якомога краще підготуватися до руйнівного впливу цих змін. Сьогодні зміна клімату це не лише проблема далеких крижаних пустель Півночі чи затоплюваних островів у Тихому океані, вона перетворилась на проблему, що впливає на життя без виключення всіх мешканців планети, в тому числі й українців.

Досвід даного пілотного проекту з буйволами в Орлівці має слугувати для використання його в майбутньому і для інших громад

В листопаді вступає в дію Паризька кліматична угода, якою передбачено власне справжню кліматичну революцію. Фактично, вже зараз у деяких країнах діють запущені на державному рівні стратегічні плани по адаптації до змін клімату.

Як зазначає координатор програм з адаптації до зміни клімату Надія Артем’єва, згідно з Паризькою кліматичною угодою Україна взяла на себе зобов’язання розробити Національну стратегію по адаптації до зміни клімату, яка включатиме і локальні стратегії, плани дій з адаптації.

Передбачається, що ця діяльність буде фінансуватись як з національних бюджетів, так передбачено і виділення коштів міжнародними донорами. Думається, що досвід даного пілотного проекту з буйволами в Орлівці має слугувати для використання його в майбутньому і для інших громад.

екологія дунай буйволи потепління