Зарплати українців вернулися до рівня 2005 року. Це наш справедливий заробіток (ІНФОГРАФІКА)

На початку 2000-х років українська економіка вийшла з кризи, почалося бурхливе зростання. Росли і зарплати.

Підйом

Достаток зростав через декілька причин. Частина з них внутрішня, а саме реформи, які провів Леонід Кучма до 2003 року:

- приватизація чималої кількості підприємств;

- збалансований бюджет без необхідності друку гривень;

- запрацювала банківська, валютно-фінансова система, курс гривні стабілізувався, інфляція зменшилася до менше 10% ( у 2001 р. інфляція становила 6%, у 2002 – взагалі дефляція);

- аграрна реформа дозволила зайти приватному капіталу до сільського господарства.

У той час багатів увесь світ, і це нам допомагало. Важливим чинником стали вдалі реформи у найбільших країнах світу - Китаї та Індії. Вони вплинули і на нас, та призвели до:

- різкого зростання попиту на основну українську продукцію – метал, руду, аміак та інше.

- зростання попиту на основну продукцію РФ, Казахстану та інших пострадянських країн, які у свою чергу, аби задовольнити попит і збільшити виробництво, почали купувати в України наші так звані «інвестиційні товари», відомі їм з радянських часів (труби, вагони, двигуни, насоси та ін.).

Те не Азією єдиною. У той же час на іншому кінці планети у США надувалася інвестиційна бульбашка, яка засипала світ доларами. Частина "долетіла" і до нас. Україна отримала потік спекулятивних грошей із світового фінансового ринку.

Результат – різке зростання української економіки, а, відповідно, і зарплат працівників, та приток валюти, який стабілізував курс гривні.

Це були добрі новини, та існували і погані.

Подачки "електорату"

Політично країну почало трясти з 2002 року, потім сталася Помаранчева Революція. Відтоді ситуація ніколи не була буденною, вирували то більші, то менші політичні бурі.

Влада, намагаючись отримати голоси консервативного електорату – пенсіонерів та бюджетників - збільшувала бюджетні виплати.

Можливо, хтось пам’ятає, як перед виборами 2004 року прем’єр Янукович збільшив всім пенсіонерам пенсію до 280 грн?

Середня пенсія у 2003 року була 142 грн., у 2004 – 194 грн, у 2014 році - 1521 грн. За 10 років - у 10 разів.

Так, за цей час впав курс гривні. Але у 2008 році середня пенсія склала 799 грн, тобто, зростання у 5,6 разів відносно 2003 р., а курс залишався незмінним.

Трохи меншим було зростання мінімальної зарплати, яка встановлюється державою. З 205 гривен станом на грудень 2003 року - до 525 гривен у квітні 2008 року. Курс незмінний, а мінімальна зарплата зросла у 2,6 разів.

Це була свідома державна політика збільшення виплат пенсіонерам та бюджетникам перед численними виборами того періоду.

Ясно, що зростання пенсій та мінімальних зарплат підіймало і середню зарплату по країні в цілому, і зарплату у комерційному секторі, зокрема. Зарплати росли, курс залишався стабільним - і люди почали масово купувати імпортні товари.

Країна почала купувати за кордоном більше, ніж продавати туди - це називається «дефіцит зовнішньої торгівлі». Дефіцит валюти, який логічно мав би виникнути, покривався спекулятивними кредитами, які брали українські банки і держава на світовому фінансовому ринку.

Криза 2008

Світова криза 2008 року не припинила зростання зарплати та пенсій в Україні, але зменшила їхній валютний еквівалент. Фінансовий міхур світового ринку лопнув, у світі різко зменшилася кількість кредитних доларів - і спекулятивні капітали пішли з України, а позичати за кордоном стало важче. У цей рік також припинилося швидке зростання Індії та Китаю, в усякому разі, вони наситилися простою продукцією, яку могли запропонувати пострадянські країни.

У другій половині 2008-го та в 2009 році – тривала криза. А протягом 2010 року ситуація на світовому ринку почала вирівнюватися. США розпочали політику фінансового пом’якшення, коли в обіг щомісяця вкидалися нові долари.

Якась частина цих коштів доходила й до України. Ціни на сировину та напівфабрикати - а це головні експортні товари України - знову почали зростати, в Україні знову було достатньо валюти. До 2011 року зростають валютні резерви, курс стабільний, економіка збільшується. Зростають і зарплати, пенсії та мінімальні зарплати.

Обвал

З кінця 2012 року фактично зростання цін на сировинних ринках припинилося. З 2014 року почалося падіння, яке наприкінці року перейшло в обвал. Протягом 2012-13 років Україна проїдала резерви, накопичені у період підйому, маючи надію, що сировина знову подорожчає.

Надії виявилися марними. А зарплата, пенсії та мінімальна зарплата продовжували зростати, що збільшувало імпорт та дефіцит зовнішньої торгівлі. Криза була неминучою, але вона збіглася в часі з Революцією та військовою агресією Росії. Курс впав сильніше, ніж упав би без війни, але впав би так чи інакше. Може не до 25, а до 15.

Тобто, зарплата була завищеною, вона не відповідала стану української економіки та підтримувалася сприятливою кон’юнктурою світового ринку.

Як збільшити зарплати?

Для того, щоб здійснити підвищення зарплати, Україні треба підвищити продуктивність праці, тобто ВВП на 1 мешканця. На жаль, ми виробляємо продукцію з низькою доданою вартістю.

Ми використовуємо технології з радянських часів, і наша продукція має сьогодні обмежений попит на світовому ринку. Високу додану вартість має нова продукція, в якій реалізовані ноу-хау, нові технології, нова функціональність. Такої продукції українська економіка запропонувати не може, а той, хто здатний її випускати - не їде до України. Навпаки, їдуть з України.

Поставити діагноз легко, а яке лікування?

Окрім проблем з захищеністю бізнесу, обтяжливими регуляторними процедурами та проблемами з доступом до валюти, поганою інфраструктурою та складностями з митницею, є ще проблема високих податків на зарплату.

Єдиний соціальний внесок (ЄСВ) у 2016р. зменшили з майже 41% до 22% Але залишився податок на доходи фізичних осіб (ПДФО ) та військовий збір, разом вони становлять 19.5%. А якщо додати ЄСВ, то із зарплати у бюджет і в Пенсійний фонд вираховується 41.5%.

Якщо ви - Пінчук чи Ахметов, і виготовляєте металеві напівфабрикати (слябу чи круги), то питома вага зарплати у вашому бізнесі - 1-2%. Податок 40% збільшує собівартість не набагато. Мабуть, тому в нас зарплата у металургії та гірничій галузі вища, ніж у виробництві електронної апаратури.

Але якщо зарплата складає, наприклад, 50% у собівартості, то податок на зарплату стає зависоким, таким, що не кожне виробництво його витримає.

Звісно, радикальне зменшення податків повинне супроводжуватися радикальними скороченнями бюджету та супутними реформами.

Наприклад, гарантування безкоштовної освіти лише до 8-го класу, створення страхової медицини, у якій держава оплачує тільки мінімальний набір послуг, і так далі. Проте, це створює чималі політичні ризики.

В Україні досі багато секторів економіки – ЖКГ, транспорт, освіта, медицина, пенсійне забезпечення - залишилися, фактично, незмінними з часів «розвинутого соціалізму». У багатьох сферах економіки зберігається державна монополія або монополія призначених державою «підприємців». Державні регулятори працюють на те, щоб не пускати на ринки нових "неузгоджених" учасників. За таких умов природного і суттєвого зростання зарплати годі й чекати.

реформи економіка інфографіка криза зарплати