Помер українець, який відкрив найбільш досліджену людством комету. ФОТО, ВІДЕО

15 жовтня, на 80-му році життя помер український астроном Клим Чурюмов - першовідкривач комети Чурюмова-Герасименко, на яку вперше в історії здійснив м'яку посадку космічний апарат.

Про це повідомляє ЛІГА з посиланням на внучку науковця Марію Мюллер.

Уродженець Миколаєва, Клим Чурюмов закінчив фізичний факультет Київського університету ім. Шевченка (1960 рік), спеціалізувався на дослідженнях комет і астероїдів Сонячної системи.

Комета Чурюмова-Герасименко, знята камерою зонду "Розетта" з відстані 185 км

У 1969 році разом із аспіранткою Світланою Герасименко перебував у відрядженні в Казахстані. Київські науковці досліджували періодичні комети з високогірної обсерваторії Алма-атинського астрофізичного інституту.

У жовтні 1969-го Києві, вивчаючи привезені з Алма-Ати фотопластини, Чурюмов помітив на одному зі знімків досі невідому комету.

Нове небесне тіло отримало назву за прізвищами першовідкривачів — 67P/Churyumov-Gerasimenko. Номер та літера на початку означають, що це 67-ма з відомих короткоперіодичних комет (№1 - у комети Галлея).

Клим Чурюмов і Світлана Герасименко, 1975 рік

Період обертання комети довкола Сонця - 6,5 років. Вона складається з двох фрагментів, які зіштовхнулися на малій швидкості, фактично "склеївшись" в одне ціле.

Загальні розміри ядра (твердої частини комети) - 3×5 км. Тіло комети складається зі щільного пилу (75%) та льоду (25%).

У 1986 році київський астрофізик став першовідкривачем іще однієї комети, цього разу довгоперіодичної (період обертання - 30 тисяч років). Вона отримала назву комети Чурюмова-Солодовникова.

Професор Чурюмов багато років працював в Астрономічній обсерваторії Київського національного університету ім. Т. Шевченка, написав понад 800 наукових робіт.

Він був членом-кореспондентом НАН України, Міжнародного астрономічного союзу, дійсним членом Нью-Йоркської академії наук (США), президентом Українського товариства любителів астрономії, директором Київського планетарію.

Доктор фізико-математичних наук Клим ЧУРЮМОВ

Докторська дисертація (1993) Клима Чурюмова - "Еволюційні фізичні процеси в кометах".

Комета Чурюмова-Герасименко - найбільш досліджена людством. Це перша комета, на орбіту якої вийшов космічний апарат, і перша, на яку було здійснено м'яку посадку.

У 2004 році Європейська космічна агенція відправила до комети міжпланетний дослідницький апарат "Розетта", який складався з двох частин - орбітального зонду "Розетта" і спускового апарату "Філи".

"Філи" (Philae) - розміром 1x1x1 метр - перед від'єднанням від "Розетти" (Rosette). У картинку не влізли сонячні батареї, кожне "крило" довжиною до 11 метрів. Малюнок: Вікіпедія

Професор КНУ Клим Чурюмов був почесним гостем під час запуску.

В серпні 2014 року "Розетта" вийшла на орбіту комети (це складно, оскільки гравітація в Чурюмова-Герасименко - мізерна).

На відстані до 10 км від ядра зонд супроводжував комету в її польоті довкола Сонця, здійснивши за цей час безліч досліджень.

12 листопада 2014 року спусковий апарат "Філи" успішно здійснив м'яку посадку на комету.

Через відмову "прижимного" двигуна спусковий апарат двічі відскакував від поверхні, в результаті опинившись у затіненій місцевості. Внаслідок цього сонячні батареї не могли генерувати достатню кількість енергії для стабільної роботи.

Однак "Філи" зміг виконати всі заплановані дослідні роботи (в тому числі і проби ґрунту), скориставшись запасом енергії, який залишався в батареях після посадки.

Рівна ділянка - плановане місце посадки

Протягом 60 годин спусковий апарат передав отримані дані на Землю і відключився.

Завдяки цій посадці науковці здобули інформацію про "первинну речовину", з якої 4,5 млрд років тому утворилася наша сонячна система.

"Це так званий будівельний матеріал, про який наразі нічого невідомо, - казав Клим Чурюмов. - Завдяки новим даним ми зможемо дізнатися, як з'явилися Сонце і Земля. І ця первинна речовина буде вперше досліджуватися в ядрі комети Чурюмова-Герасименко".

З наближенням комети до Сонця і її обертанням довкола світила спусковий апарат кілька разів "прокидався" і виходив на зв'язок з Землею (транслятором його сигналу виступав орбітальний зонд).

Останній сеанс зв'язку з апаратом "Філи" відбувся 9 липня 2015 року.

Дослідницький зонд "Розетта" залишався на орбіті ще понад рік.

В результаті здобуто унікальні наукові дані. Вперше в історії досліджень комет виявлено газоподібний азот N2, який є основним складником атмосфери Землі.

На поверхні 67P виявлені карстові отвори, схожі на гейзерні колодязі, які викидають у космос воду, гази та пил.

Один із викидів, зафіксованих "Розеттою". Фото: NASA

Ізотопний склад водяної пари, яку викидає комета, сильно відрізняється від складу земної води: у ній набагато більше атомів дейтерію (так звана "важка вода").

Це підважує популярну теорію про те, що джерелом води на Землі слугували саме комети.

У пило-газовій хмарі довкола ядра 67P виявлено високий вміст молекулярного кисню (O2), який залишився в ядрі з часів формування комети, що є несподіваним. Сучасні моделі формування Сонячної системи не збігаються з таким рівнем O2.

На поверхні Чурюмова-Герасимено виявлено 16 органічних сполук, з яких чотири (поміж них ацетон) помічені на кометах вперше.

Загалом даних зібрано стільки, що їх тільки почали розшифровувати. І можливо, головні відкриття ще попереду.

Обігнувши Сонце, комета рушила назад до кордонів Сонячної системи. Це призвело до зменшення енергії, яку накопичували батареї "Розетти".

Селфі, зроблене "Розеттою" на тлі комети

Європейські дослідники обирали між двома варіантами подальшої долі орбітального зонду.

Перший варіант - відправити комп'ютер "Розетти" у "сплячку" до наступного повернення комети (приблизно через 4 роки). На думку вчених, орбітальний зонд найімовірніше не витримає низьких температур далекого космосу.

Тому зупинилися на варіанті №2 - жорстка посадка.

Повільне (3 м/с) і контрольоване наближення "Розетти" дозволило здійснити надзвичайно детальну зйомку поверхні комети (менше 1 см на 1 піксель), що відкриває широкі можливості для подальшого дослідження.

Весь час (до 10 секунд перед зіткненням) орбітальний зонд передавав зображення поверхні планети і дані аналізу газових потоків.

Комета Чурюмова-Герасименко з відстані менше 10 км

Останньою командою з Землі був наказ вимкнути радіопередавач - щоб сигнали "Розетти" не заважали приймачам космічних кораблів, які продовжують досліджувати глибокий космос.

Під час фактичного падіння орбітального зонда на комету його фотокамери знайшли на поверхні спусковий модуль.

"Філи" потрапив у затінену тріщину і лежав на боці, що й спричинило проблеми зі зв'язком.

Ось він, маленький герой, який нештатно прикометився

30 вересня цього року "Розетта" на швидкісті 3 км/г зіштовхнулася з кометою Чурюмова-Герасименко в районі зосередження "гейзерів", завершивши свою 12-річну місію - найбільш амбітну за всю історію Європейської космічної агенції.

А через два тижні, 15 жовтня 2016-го помер першовідкривач комети.

За словами заступника директора Київського планетарію Олени Дирковської, смерть настала раптово, під час поїздки Чурюмова до Харкова.

Крім наукової роботи, Клим Чурюмов був відомий як дитячий письменник. Ось фрагмент збірки віршів для малят:

КІЛЬКА ЦИТАТ:

Для чого потрібно вивчати комети? Науковці знають, що це капсули часу. Тобто вони зберігають первинну речовину, з якої утворилися Сонце і планети. Але в планетах і на Сонці ця речовина змінилася дуже сильно, а в кометах вона залишилася в первісному стані.

Звідки на Землі з'явилась вода? Геологи кажуть одне, гідрологи — інше. Астрономи вважають, що комети занесли воду на Землю 3,4 мільярда років тому приблизно. Чому? Тому що кометне ядро складається на 70-80% із криги. Коли Земля була гаряча, кометні ядра трильйонами падали на Землю, крига танула, впадини заповнилися водою.

...У кометах знайдено гліцин. Живі істоти не можуть жити без цієї амінокислоти. Зараз у кометах будуть шукати інші амінокислоти. Якщо знайдуть, то можна буде однозначно сказати, що життя виникло з тієї органіки, яка була занесена кометними ядрами.

...Багато чого стало зрозуміло в питанні про походження життя у Всесвіті. На Землі життя зародитися не могла, це очевидно.

...Я завжди повторюю, що я українець. Для мене це принципове питання. Я народився в Миколаєві, Світлана Герасименко, разом з якою ми відкрили комету, — в Баришівці на Київщині. Це абсолютно українська комета і досягнення України.

Мені дуже образливо, коли мене називають російським чи радянським ученим. Під час посадки модуля всі іноземні мас-медіа — США, Канади, Європи — називали комету українською, а нас, звичайно, — українськими відкривачами.

Але були там і журналісти з російського каналу НТВ — нахабні, безцеремонні, розштовхували всіх. Я їм сказав, що відповім на запитання за умови, що вони не назвуть мене в своїх репортажах радянським ученим. Kраще називайте мене астрономом Київської Русі. Вони присягалися, що виконають мою вимогу. А коли в Росії вийшли ці сюжети, мене разів десять назвали саме радянським ученим.

...Ми всі - діти зір. У кожному з нас є атоми перших зір Всесвіту. Тому космос вабить усіх людей.

Фото: Українська Правда

...[Поверхня комети Чурюмова-Герасименко] вкрита горами, долинами, рівнинами. Якщо подивитись згори, нагадує деякі місця українських Карпат. Пейзаж дуже красивий. І навіть хочеться погуляти тут, походити.

...Астрономи – це вартові неба. І вони весь час у пошуках нового - щоб краще розуміти гармонію Всесвіту, цінувати красу галактик, зір, нашого Сонця, комет та астероїдів. Це надихає.

...Іноді, бува, я літаю уві сні. Але не як космонавт – а як вільний птах.

наука астрономія космос