Уряд знову планує збільшити оподаткування малого бізнесу

З копійок треба заплатити

Втім наївні сподівання експертів, що уряд не піде на конфронтацію із бізнесом напередодні виборів не справдилися: проект документу іще «цікавіший» за постанову №366, бо утискає права підприємців з іншого боку – їх перевірятимуть на платоспроможність.

Уряд знову хоче накинути петлю на дрібний бізнес

Одна з реальних причин настирного намагання уряду збільшити податки для дрібного бізнесу – вимоги МВФ збільшувати власні надходження до Пенсійного фонду. А в Кабміні не знайшли нічого кращого, ніж переспівати вже готову пісеньку на новий лад і підгодувати ПФ за рахунок малого бізнесу.

Слід нагадати, що в скасованій постанові №366 йшлося фактично про зрівняння в обов’язках перед державою фізосіб та фізосіб-підприємців, що перебувають на єдиному податку. Останні сплачують до казни максимум 200 грн., із яких Держказначейство перераховує 42% (тобто не більше 84 грн.) до ПФ. Уряд же зобов’язав платити 33,2% від мінімальної зарплати (207,5 грн.) А це змусило б доплатити 123,5 грн.

За оцінками аналітиків Astrum Investment Managment, це мало принести до бюджету Фонду до 400 млн. грн. щоквартально або 1,6 млрд. грн. на рік. Це приблизно дорівнює місячним надходженням до казни відомства.

Скасування цього документу поставило підприємцям одразу декілька питань. Головне з них – що робити із уже сплаченими внесками. Юристи радять – звертатися до ПФ із проханням зробити перерахунок зайво сплачених внесків, або зарахувати їх за рахунок майбутніх платежів. Втім «пенсійники» навряд чи просто так розстануться із грішми.

Проте в разі ухвалення нової постанови «Про деякі питання сплати внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування фізичними особами – суб’єктами малого підприємництва» на дрібного підприємця чекають просто драконівські міри.

Згідно з проектом, у період 2009-2010 років «спрощенці», які не використовують працю найманих працівників та за умови, що підприємницька діяльність у них є єдиним джерелом доходу, у разі відсутності коштів для сплати пенсійних внесків мають повідомити про це Пенсійний фонд відповідною заявою протягом 10 днів по закінченню звітного періоду (кварталу сплати).

Органи ПФ протягом трьох днів складають реєстр таких заяв та передають до відповідних територіальних органів державної податкової служби для визначення стану платоспроможності таких осіб. Податківці «визначають розмір чистого доходу на кожного члена сім’ї у осіб, зазначених у реєстрі, за кожний місяць кварталу окремо та подають органам Пенсійного фонду України висновки щодо їх фінансового стану помісячно».

«Якщо визначений органом державної податкової служби чистий дохід підприємця за місяць перевищує 1,5 розміру прожиткового мінімуму (1003,5 грн. – авт.), встановленого для працездатних осіб, зазначена особа визнається платоспроможною і сплачує страхові внески на загальних підставах», - сказано в проекті.

Згідно із документом, особи, які за висновками податкової, визнані неплатоспроможними, можуть сплачувати внески добровільно за місяці, у яких їх чистий дохід не перевищував 1,5 розміру прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб. При цьому до страхового стажу зараховуються періоди за які сплачено внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування у розмірі не менше мінімального страхового внеску.

Фахівці уже встигли вжахнутися від такого роду документу.

«Розрахунок розміру доходів на кожного члена родини – це новація. Не зрозуміло, де братиме податкова цю інформацію. І чи не спричинить така норма повторення ситуації із субсидіями, коли люди просто шукають собі утриманців, аби зменшити середній дохід на кожного члена родини», - каже директор департаменту податків та зборів Асоціації платників податків України Валентина Проніна.

«Цей рівень взято зі стелі, щоб приблизно залишити такий же рівень наповнення ПФ, який був до скасування постанови», - додає голова податкового департаменту Інституту бюджету та соціально-економічних досліджень Артем Рудик.

«Згідно з п. 18. Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 3 «Звіт про фінансові результати», затвердженого наказом Мінфіну від 31.03.1999 р. № 87, чистий дохід (виручка) від реалізації продуктів (товарів, робіт, послуг) визначається шляхом віднімання з доходу відповідних податків, зборів, знижок, тощо. Ймовірно, саме ці положення використовуватиме податкова», - говорить партнер ЮФ Юст Україна Юлія Курило.

Єдиною розрадою для підприємців має стати той факт, що податкова, будучи по суті, лише консультантом, який перевіряє платоспроможність, не зможе зі свого боку накласти жодних штрафів у разі, якщо людина заявила про себе, як про неплатоспроможну, а насправді за результатами перевірки виявилось, що вона повинна сплатити внески.

Згідно із постановою правління Пенсійного фонду №21-1 від 19 грудня 2003 року, штраф у вигляді 10% від невчасно сплаченого внеску накладають виключно «пенсівники». А от який розмір будуть вважати невчасно сплаченим сказати важко. Різні законодавчі акти тлумачать це по різному.

Згідно із законом «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (33,2% але не менше 215,8 грн. як для всіх фізосіб) чи із указом Президента «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» (42% від єдиного податку) не відомо. Юлія Курило вважає, що із тексту проекту випливає гірший для підприємців варіант: «Згідно зі ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний страховий внесок для СПД складе 33,2% від мінімальної зарплати: з 1 жовтня 215,8 грн., а з 1 грудня – 222,11 грн.»

Пенсії теж плачуть

Проте навіть якщо і ця постанова буде оскаржена в судах, в уряду немає іншого виходу окрім як продовжувати шукати подібні лазівки в законодавстві. Адже ситуація в Пенсійному фонді більш ніж плачевна.

За даними Головної служби соціально-економічного розвитку Секретаріату президента, за підсумками 9 місяців 2009 р., план доходів фонду перевиконувався лише за рахунок зниження планових показників з 104,6 млрд. до 91,7 млрд. грн. В аналітичній записці економістів президентської канцелярії відзначають, що тенденція, яка почалася в березні (напередодні прийняття постанови №366), до зменшення суми власних доходів фонду в порівнянні з минулим роком з кожним місяцем все помітніше.

З початку року зменшення склало 1,2 млрд. грн. «Очікування уряду, що в жовтні в ПФ вдасться зібрати 3,7 млрд. грн., а в листопаді-грудні – ще 2,4 млрд. грн., щоб досягнути за рік показника в 14,5 млрд. грн., нереальні. Бо для цього середня зарплата повинна вирости в 1,5 разу у вересні і вдвічі до кінця року. Тоді як сьогодні динаміка її зростання в середньому складає 4% в місяць», - додають на Банковій.

Тому, іншого виходу окрім як кредитувати фонд, в уряду немає. Це притому, що, за станом на 1 вересня 2009 р. борг ПФ перед бюджетом вже перевищив 11 млрд. грн., з початку року постійно зростають борги по страхових внесках (недоїмка за 9 місяців – 3,2 млрд. грн.). Та схоже, Уряд вирішив шукати будь-яких шляхів, аби максимально віддалити «живе» кредитування фонду й максимально «надоїти» бізнес, який пручатиметься найменше.

економіка малий бізнес уряд