На залізниці діють щонайменше 88 пільг. Найчисельніші категорії – студенти, залізничники та інваліди (ІНФОГРАФІКА)
Укрзалізниця, як відомо, перманентно перебуває у кепському фінансовому становищі. Навесні минулого року компанія засмутила своїх кредиторів повідомленням про технічний дефолт (в.о. гендиректора УЗ Максим Бланк тоді заявляв, що причини – не війна, а корупція та безгосподарність).
А нині міністр інфраструктури Андрій Пивоварський заявив, що за результатами 2015 року компанія може отримати близько 1 млрд грн збитку (в повідомленні Пивоварського ще цікаво, що в доходах УЗ за 2015 рік – 7,4 млрд грн від вантажних перевезень і лише 251 млн грн від пасажирських).
Для зменшення збитковості УЗ планує скасовувати малорентабельні маршрути, скасовувати деякі пільги та вибивати з міністерств компенсації за пільгові перевезення. Бо ж з пільгами яка штука — кожен раз, купуючи пільговий квиток, ви сплачуєте лише частину суми, а решту має сплатити держава, причому не абстрактна держава, а конкретне міністерство. І от ці компенсації за пільговиків УЗ від міністерств регулярно недоотримує.
Досліджуючи базу проданих квитків Укрзалізниці, ми виявили, що в Україні у 2014-2015 роках діяло щонайменше 88 різних пільг для пасажирських перевезень. Якщо говорити точніше — у 2014 серед пасажирів було 79 категорій пільговиків, у 2015 — 80. Тобто насправді пільгових категорій може бути і більше, але реально своїми можливостями скористались у 2014 — 79 категорій, а у 2015 — 80. Зрозуміло?
Звісно, ці пільги можна згрупувати за більш загальними категоріями – пільги для учнів та студентів, пільги для людей з інвалідністю, пенсіонерів, військових, учасників бойових дій та ветеранів, працівників залізниці і т.д. Або, з огляду на кількісні показники, – пільги для учнів та студентів, пільги для людей з інвалідністю, пільги для працівників залізниці та всі інші.
З перевезених у 2014 році 36,1 млн пасажирів, 6,2 млн були пільговиками. За дев’ять місяців 2015 року було перевезено 29,2 млн пасажирів, з них 4,3 млн були пільговиками. Найбільша пільгова категорія – учні та студенти.
Минулого року, до речі, хвиля скасування пільг торкнула і студентів — їм тепер не дають знижки на квитки в купе. Але здебільшого скасування пільг стосується категорій, які насправді не надто активно користуються залізницею в принципі. На цьому облишимо будь-які натяки на фінансову аналітику — для неї недостатньо власне фінансових даних та експертизи. Далі суто про трафік.
Якщо досліджувати поїздки пасажирів-пільговиків упродовж року, можна побачити щонайменше два цікавих факти. По-перше, найвиразніша картина у тому ж таки студентському трафіку. Тут чітко проглядаються сезонні тренди (збільшення трафіку на початку осені, спад - в середині літа), а також тижневі цикли (на графіках добре вирізняються поїздки додому на вихідні).
Але ця крива студентського трафіку не повідомляє нам нічого нового, скоріше підтверджує те, що ми й так знали. Значно цікавіша крива, яка показує трафік пасажирів із пільгами за інвалідністю. В середині травня кількість пасажирів з цими пільгами різко скорочується, а у жовтні – знову відновлюється до попередніх показників. Справа в тім, що значна частина пільг за інвалідністю має обмеження за часом, коли цими пільгами можна скористатись. В період із середини травня і до жовтня ці пільги просто не діють.
Цікаво також подивитись на напрямки поїздок пільгових пасажирів, однак тут інтерес представляють лише студенти. Трафік решти пільговиків вписується у загальну картину (в котрій домінують великі обласні центри), а трафік студентів дозволяє визначити найбільші освітні центри. Це Київ, Львів, Харків, Вінниця, Одеса і Дніпропетровськ.
Дослідження реалізовано за підтримки "Ініціатив з розвитку аналітичних центрів", яку виконує Міжнародний фонд "Відродження" у партнерстві з Фондом розвитку аналітичних центрів (TTF) за фінансової підтримки Посольства Швеції в Україні (SIDA).
