Д

Дніпропетровські медіа - абсолютні лідери по кількості джинси

«Приїхав би до нас до Дніпропетровська на екскурсію, тоді би так радісно це не шейрив», - прокоментувала місцева журналістка Марина Давидова мій перепост зображення великого банера на стіні дніпропетровського автовокзалу, на якому противники екс-регіоналів написали: «Оккупационный блок. Единственная оппозиция к Украине». І пояснила, що мала на увазі: «Місто поділене на зони впливу, чорнуха – відрами, цистернами. Яка там сучасна Європа, ви про що! Середньовічне мочилово, гризня і лайнокидання. Це так, якщо дуже коротко».

Текст: Роман Кабачій

Залежність від олігархів

Підтвердили цю думку журналісти-учасники медіавечірки Інституту масової інформації, організованої в Дніпропетровську наприкінці листопада. Вони відкрито розповіли, що у передвиборчий період містяни дивилися на події виключно очима Коломойського, Фірташа, Ахметова та інших власників ЗМІ. Міську регіональну журналістику називали підлою та бридкою через залежність ЗМІ від політиків та олігархів. Прикро і від того, що журналісти переважно розучилися ставити гострі питання чиновникам, нерідко пишуть те, що їм говорять, не намагаючись навіть спробувати розібратися в темі.

Подібної думки не лише представники професійного медіасередовища, а й прості громадяни. За опитуванням ГО «Медіаварта», проведеним у жовтні 2015 року, 71% опитаних українців дали ствердну відповідь на запитання «Чи вважаєте ви, що провідні ЗМІ належать українським олігархам, і це негативно впливає на виконання журналістами своєї місії?». Відповідаючи ж на запитання: «Хто має найбільший вплив на зміст інформаційних програм провідних українських телеканалів?», понад половини опитаних українців (54%) назвали головними замовниками новин олігархів та власників цих ЗМІ.

На відміну від Одеси, міста подібного за величиною та кількістю населення, яке характеризується поляризацією патріотично настроєних та проросійських адептів, у Дніпропетровську немає такої мозаїчності у медіавласності, а відповідно – нехай і дещо штучної, але плюралістичності думок. Серед основних ЗМІ нараховують: 7 телеканалів, 9 газет та 11 інтернет-видань.

Як можна зрозуміти з інфографіки дослідження медіавласності дніпропетровських ЗМІ, проведеного регіональною представницею ІМІ в Дніпропетровській області Зоєю Красовською, левова частка ЗМІ поділена поміж Медіагрупою СКМ Рината Ахметова (місцеві «смотрящі» - це клан Вілкулів) та Медіагрупою «Приват» Ігоря Коломойського. Ще декілька ЗМІ пов’язані з партіями «Батьківщина» та «Самопоміч».

Все це відобразилося у передвиборчій кампанії, коли одні ЗМІ зайняли відверту підлабузницьку позицію щодо кандидата в мери обласного центру від Оппоблоку, інші підтримували майбутнього переможця мерських перегонів Бориса Філатова, а треті «годувалися» джинсою, розміщуючи поруч новини з обох штабів, або ж підтримували третього кандидати (Максима Курячого).

Більшість дніпропетровських ЗМІ просуває власний контент через групи та пабліки у соціальних мережах. Вони є у чотирьох каналів, найактивніший з яких – ахметівський 34 канал (можна відзначити якість технічного облаштування студій, обладнання тощо, на яке в каналу екс-регіоналів вистачає фінансово-організаційного ресурсу). Інші – як, наприклад, сторінка однієї з програм на Дніпропетровських ОДТРК – хоч і присутні, проте не дуже популярні та активні.

Серед газет найбільш популярною й активною є сторінка газети «Лица». Загалом, пабліки існують практично в усіх ЗМІ, проте вони недостатньо активні. Хоча деякі пабліки стали популярнішими, ніж самі ЗМІ («События Днепропетровска» та «Хроника»).

Не останнє місце для можливого росту незалежних ЗМІ займають ініціативи у вигляді стартапів, тому ці ініціативи заслуговують окремого висвітлення. Так, до стартапів можна віднести сайт «Хроніка» та «Забеба.лі». Перший з них не можна на даний момент назвати успішним, оскільки він не набирає популярності й активність проявляв лише на передвиборчий та виборчий період, хоча з позитивного треба відмітити той факт, що він існує за рахунок самофінансування.

Другий інтернет-ресурс, «Забеба.лі», є більш успішнішим та популярним, проте є побоювання, що його можуть використовувати як інструмент впливу, оскільки цей ресурс пов’язують із «Самопоміччю»: нинішній головред сайту Ольга Палій балотувалася на виборах від цієї політичної сили.

Мова і якість

З приводу присутності в дніпропетровських медіа державної мови, то ситуація дещо краща від одеської. Всі місцеві телеканали україномовні (не зважаючи на приналежність до того чи іншого політичного табору), але періодично деякі програми ведуться російською мовою. Друковані видання переважно російськомовн. Такі комунальні ЗМІ, як «Зоря» та «Наше місто» використовують українську мову, проте левову частку все ж займають новини російською мовою. Повністю україномовним є тільки друковане видання «Дніпроград» та його однойменний сайт. Загалом

.

Дніпропетровських ЗМІ дещо менше цікавить загальноукраїнська тематика, ніж одеських: зафіксовано посередній показник висвітлення у ЗМІ суспільно важливої тематики загальнодержавного рівня – 8% від загальної кількості матеріалів, це 13% та 12% у друкованих та інтернет-виданнях відповідно. На телебаченні – не зафіксовано жодного, себто більшість новин - місцеві. Натомість майже половина з усіх матеріалів присвячена місцевій суспільно важливій тематиці (46%), де найбільша кількість такої інформації висвітлена на телебаченні – 75%, а у друкованих та інтернет-ЗМІ – 35% та 27% відповідно.

Зазвичай журналісти не можуть обирати теми самостійно, теми їм нав’язує редактор. Медійники міста скаржаться, що головні для редакторів - теми-скандали, далі політика, корупція та соціальна тематика. Аналітичних матеріалів журналісти в основному не пишуть. За їхніми ж словами: «Гемора много – смысла мало», тобто їм не платять більше за якісні аналітичні статті. Журналісти можуть і хочуть писати про місцеві теми більше, але скаржаться на низьку заробітну плату.

Щодо якості дніпропетровських ЗМІ, то анкетування місцевих журналістів та активістів показало, що довіра до контенту даних ЗМІ досить низька. Найбільше довіряють Громадському телебаченню Дніпропетровська, оскільки, на їх думку, там найоб’єктивніші новини, сучасний погляд та подача матеріалу без стереотипів. Серед основних причин недовіри до ЗМІ, окрім впливу власника на контент, називають цензуру та велику кількість джинси.

Дніпропетровськ став абсолютним лідером по кількості джинси серед 10-ти регіонів України, охоплених моніторингом ІМІ:

. Це вп’ятеро більше ніж у 2014-му році і майже на півтисячі більше, ніж у другій в цьому антирейтингу області (Запорізькій, 483 відповідно).

Таке повальне засилля джинси впливало і на самих журналістів, вибиваючи у них рештки поваги до професії, і на пересічного адресата інформації. Тому не дивно, що журналісти на 100 % нікому не довіряють, але 80 % з них найбільше довіряють виданню Громадське Дніпро саме через відсутність цензури, незалежність та сучасність.

В паркеті стандартами і не пахне

В ІМІ проаналізували кілька місцевих газет і сайтів на предмет дотримання в них журстандартів (серед самих журналістів популярними є dnepr.info, 056.ua, Лица, vgorode і zabeba.li, gorod.dp.ua, Громадське Дніпро).

У газеті «Горожанин», за словами керівника моніторингових програм ІМІ Олени Голуб, «чітко сформована ліва позиція». Експертами виступають колишній піартехнолог КПУ Андрій Золотарьов («Осень будет горячей», 17-23.09.2015) та експерт-економіст, наближений до минулої влади Олександр Охрименко, який, за даними ІМІ, не раз виступав експертом у джинсових матеріалах на користь минулої влади («Предвыборный революционный безпредел», 17-23.09.2015).

Окрім цього у виданні друкуються повідомлення прес-служби КПУ, навіть без намагань адаптувати їх під журналістський матеріал («Выборы и настоящий патріотизм. Интервью с Петром Симоненко»).

На думку авторки розслідування щодо медіавласності Зої Красовської, це пояснюється редакційною політикою власника газети, наближеного до лідера КПУ Петра Симоненка. «Щодо газети «Горожанін», то зараз в її засновниках значиться ТОВ «Гамма-консалтинг», а у її власниках – Андрій і Костянтин Петровичі Симоненко – сини лідера КПУ, та страхова компанія «Гамма» (засновником якої також є Андрій Симоненко)», - йдеться у згаданому розслідуванні представниці ІМІ в регіоні.

Газета «Вісті Придніпров’я» - комунальна, тому чимало новин дублюють повідомлення з облдержадміністрації: «Енергія за прогресивними технологіями», «Мешканці Межівського району поспілкувались з губернатором», «В області побудують геріатричний центр» тощо. До слова, рівень так званого паркету у дніпропетровських ЗМІ є найвищим з усіх досліджуваних регіональних засобів масової інформації - 16 %, що також не може не впливати на якість газет і сайтів загалом.

У сайті 056 найперше, що кидається у вічі, - незбалансованість подачі новин. Заголовки статей нерідко надто емоційні. Деякі новини походять з соцмереж, без ґрунтовного фактчекінгу (до речі, сайт належить мережі сайтів міст України, котра перевела свої кримські сайти в домен ру, що змушує замислитися над спрямованістю редакційної політики).

Україномовний сайт Дніпроград подає новини з усієї Дніпропетровської області, повідомлення досить збалансовані й оригінальні. Відчутна виразна неприязнь сайту до особи Вілкула, деякі новини розгорнуто його «мочать». Так само, як і в 056, присутня авторська емоційна складова при формуванні заголовків новин.

****

Як покращити дніпропетровські ЗМІ та їх контент? По-перше, дати журналістам відійти від емоційного градусу передвиборчої кампанії та поствиборчих маніпуляцій. Пригадати, для чого існують ЗМІ і яка їхня головна мета існування.

По-друге, зробити все для мінімізації впливу власників на ЗМІ, залучаючи до цього процесу профспілки, адвокатуру та громадські організації. Наголошувати і вітати появу новин та матеріалів, які були б не прив’язані до позиції власника редакційних політик, покращуючи таким чином рівень об’єктивності ЗМІ. Не дати переможцеві мерських виборів зачистити ЗМІ, як цього побоюються вже в Запоріжжі, де переміг представник екс-регіоналів. Виходити з місцевим контентом частіше в загальноукраїнські ЗМІ, привертаючи увагу до проблем регіону.

журналістика медіа дніпропетровщина змі регіони

Знак гривні
Знак гривні